База нато в росії? База в Ульяновську (нато): вигадка і реальність

У числі найбільш обговорюваних подій в останні роки - розміщення на території Росії, а точніше, під Ульяновському, транспортної бази Організації Північноатлантичного договору. Як тільки її поява було анонсовано, в суспільстві стали виникати тези про те, що НАТО збирається розгортати повноцінне військову присутність в РФ. Наскільки подібні очікування були правомірні?

Суть питання

З чого раптом російська громадськість вирішила, що відкривається база НАТО в Ульяновську? У березні 2012 року прес-секретар глави Ульяновської області повідомив, що були проведені переговори за участю влади регіону з представниками Північноатлантичного Альянсу на предмет розміщення в області транзитного пункту НАТО, а саме - в аеропорту Ульяновськ-Східний.

Пізніше з`явилися відомості, що Ульяновська область зацікавлена в розміщенні на своїй території відповідної інфраструктури в силу використання транспортних потужностей локальних постачальників, а також перспектив формування нових податкових платежів і появи декількох тисяч робочих місць. Губернатор області також заявив, що проект готувався давно, і він вигідний для регіону.

На рівні вищих державних інститутів влади з`явилося роз`яснення, відповідно до якого Ульяновськ повинен був використовуватися як транзитний пункт для літаків Північноатлантичного Альянсу. Передбачалося, що перевозитися при залученні його інфраструктури будуть тільки певні види вантажів - зокрема, намети, продукти, медикаменти. Цільовими пунктами призначення перевезень були названі Ірак і Афганістан. Військова техніка НАТО не підлягала транспортуванню через Ульяновськ.

Реакція суспільства

Дана інформація викликала широкий громадський резонанс. Населення області отримало привід думати, що відкривається реальна база НАТО в Ульяновську, і початок організовувати акції протесту. Тези, що критикують позицію російської влади, стали активно поширюватися в ЗМІ. Майже відразу послідували коментарі з боку представників Альянсу. Так, керівник інформаційного бюро НАТО, провідного свою діяльність у Москві, підтвердив, що війська НАТО абсолютно ніяк не зможуть перебувати під Ульяновському.

Законодавча основа співпраці

Взаємодія між владою Ульяновської області і НАТО мало під собою легальну основу. Воно було організовано відповідно до положень Постанови Уряду РФ «Про порядок наземного транзиту через територію РФ військової техніки в Афганістан», прийнятого 28.03.2008 р Дане джерело права містить формулювання, за якими відповідні вантажоперевезення військового призначення можуть йти по Росії в спрощеному порядку. Однак багато представників експертних кіл продовжували наполягати на тому, що Організація Північноатлантичного договору все ж користується лояльністю влади РФ, яка не базується на чинному законодавстві.

Чого ж побоювалася громадськість, представники ЗМІ та російські експерти? Насамперед того, що так званий «транзитний пункт» міг бути з легкістю перетворений в повноцінну військову базу.

Чи міг пункт стати військовою базою?

Основним аргументом прихильників даної точки зору став той факт, що інфраструктурний об`єкт зі схожим статусом - транзитний центр, яким володіла Організація Північноатлантичного договору в Киргизії, - американські військові пропонували перейменувати в центр забезпечення комерційного транзиту. Тобто, як порахували деякі представники громадськості, розташувавши на території РФ формально не має прямого відношення до збройних сил об`єкт, НАТО згодом могла перетворити його статус в іншій, менш відповідний національним інтересам Росії.

Іншим побоюванням громадськості стало те, що країни-члени НАТО почали проявляти підозріло нездоровий інтерес до Росії.

Навіщо НАТО потрібен був Ульяновськ?

Представники експертних кіл звернули увагу на те, що НАТО цілком могла б скористатися більш вигідними економічно шляхами транзиту вантажів в обхід РФ. Так, наприклад, передбачалося, що контейнери з вантажем спочатку повинні доставлятися до Ульяновська літаками, потім перевантажуватися на залізничні склади, далі перенаправлятися на Балтійське узбережжя, а після цього - до пунктів призначення. Армія НАТО, як порахували аналітики, цілком могла скористатися альтернативними маршрутами, які були істотно коротше.

Наприклад, можна було запросити транзит через найближчих союзників Альянсу на Близькому Сході чи в Європі. Розташування баз НАТО дозволяло, таким чином, пускати вантажі через більш економічно рентабельні маршрути. Але навіщо-то Альянс став шукати інші варіанти із забезпеченням транзиту. Країни-члени НАТО вирішили з якихось причин скористатися російськими територіями, і це не сподобалося багатьом представникам громадськості.

Експерти, які побоювалися початку транзиту вантажів НАТО через РФ, також звернули увагу на відсутність відчутної вигоди для Росії в подібному співробітництві, незважаючи на запевнення політиків у тому, що це може сприяти формуванню робочих місць і збільшенню податкових надходжень до бюджету.

Яка вигода для Росії?

Представники громадськості засумнівалися, таким чином, що транзитна база НАТО під Ульянівському здатна стати реальним фактором позитивного розвитку ділових відносин між РФ та державами Альянсу, і насамперед США. Американці, як порахували експерти, з невеликою часткою ймовірності могли б проявити готовність оцінити дії Росії в повноцінному партнерському ключі. Експерти не знайшли очевидною економічної вигоди для Росії в розміщенні транзитного об`єкта НАТО під Ульянівському.

Аналогічно представники громадськості не побачили перспектив конструктивної взаємодії РФ і Альянсу також і у військовій сфері.

Були чи перспективи військового співробітництва?

Багато аналітиків вважали, що перспективи співпраці у військовій області, навпаки, негативним чином могли вплинути на національну безпеку Росії. На думку експертів, транзитна база НАТО в Ульяновську незабаром зажадала б обслуговування та охорони. Їх здійснення передбачало б або залучення військових Альянсу, або найм російських структур щодо забезпечення безпеки. Також експерти побоювалися, що інфраструктура для організації авіасполучення, присутня в Ульяновську, може бути використана для транзиту наркотиків з Афганістану. Іншим приводом для підозр аналітиків стало таку обставину: якщо на місці відповідного транзитного об`єкта все ж виникне повноцінна військова база НАТО, то вона може бути використана в якості місця, звідки літаки Альянсу зможуть здійснювати бойові вильоти. А це вже геополітичні ризики. У свою чергу, будь-яких явних преференцій для РФ в частині вирішення завдань національної безпеки експерти не побачили.

Інтереси РФ у забезпеченні транзиту

В одному з тез, супроводжуючих перспективи взаємодії Росії і НАТО в проекті під Ульяновському, була висловлена ідея про те, що РФ слід підтримувати транзит, так як вона зацікавлена, щоб армія НАТО продовжила перебувати в Афганістані та тримати ситуацію з поширенням звідти екстремізму під контролем.

Але активність американців, які були присутні в цій близькосхідній державі вже кілька років, дала привід багатьом експертам прийти до інших висновків, що стосуються результативності розташування армії Альянсу в цьому регіоні. Так, наркотрафік з Афганістану виріс, як підрахували деякі аналітики, в кілька десятків разів. Рівень тероризму виріс, а екстремістські мережі продовжували працювати.

Вашингтон вирішив посилити позиції

Оцінки перспектив взаємодії НАТО і РФ в рамках організації транзиту через Ульяновськ в російському суспільстві були представлені в самому широкому спектрі. Так, зустрічалася точка зору, за якою домовленість в Ульяновську інтерпретувалося як спроба Вашингтона підсилити позиції в Європейському регіоні, вплинути на РФ з метою використання її ресурсів в інтересах Альянсу. Розцінки за можливий транзит при цьому влаштовували США - так, доставка 1 кг вантажу до Афганістану, за оцінками ряду експертів, повинна була обходитися бюджету НАТО в 15 доларів.

Авіакомпанії, які розглядалися в якості підрядників - насамперед це «Волга-Дніпро», як порахували аналітики, насилу відмовилися б від подібних пропозицій. Таким чином, почавши з малого - організації транзитної бази, - Вашингтон б спробував, вважають експерти, розширити зону впливу НАТО в РФ, наприклад, запропонувавши закуповувати у російських постачальників деякі види постачання. Що мало зацікавити вже не тільки авіакомпанії.

Позиція влади

Багато експертів поспішили прийти до висновку, що російська влада - як на рівні конкретного регіону, Ульяновської області, так і в Москві - повністю підтримували проект співпраці з НАТО. І це насторожувало представників широкої громадськості. Багатьом, наприклад, не подобався той факт, що губернатор Ульяновської області був експертом Московської школи політичних досліджень - на чолі її опікунської ради стояв Родрік Брейтвейт, який був головою Об`єднаного розвідувального комітету у Великобританії. На рівні федеральних органів влади російсько-американський проект, в цілому, також підтримувався.

Що скажуть партнери?

Після того як інформація про угоду між РФ і НАТО стала поширюватися в ЗМІ, деякі представники експертного співтовариства порахували, що подібний крок може внести суттєвий дисбаланс у відносини між РФ і її найближчими партнерами - зокрема, державами ОДКБ. Особливо чутливим моментом в даному аспекті могло бути те, що в 2011 році лідери країн ОДКБ домовилися про заборону розміщення на своїй території військових баз, які належать третім країнам. На думку ряду аналітиків, у найближчих союзників РФ могли виникнути неприємні запитання до керівництва країни, що стосуються такого незвичайного прецеденту взаємодії з організацією, з якою у Росії часто виникають відчутні протиріччя в сфері геополітики.

Експерти звертали увагу на те, що є вкрай мало історичних прецедентів, які б свідчили про те, що НАТО прагне вибудовувати партнерські відносини на рівних позиціях з Росією. Якраз навпаки, в недавній історії дипломатичних комунікацій спостерігаються показові прецеденти, що говорять про протилежне. Наприклад, відомо, що в 1990-му держсекретар НАТО обіцяв, що організація не буде рухатися на Схід. Але бази НАТО на карті світу, як відомо, включають відразу кілька держав колишнього соцтабору. Одна з них, як припустили аналітики, могла незабаром з`явитися і на території Росії.

Що ж, природа сумнівів і побоювань експертів тоді була цілком зрозуміла. Але чи змогли сили НАТО проникнути на територію РФ в реальності?

Тези і факти

Побоювання експертів, про які ми сказали вище, не виправдалися. Більш того, оцінка подібним тезам згодом була дана не найпозитивніша. Так, деякі представники громадськості були звинувачені чи не в антидержавній позиції. Так чи інакше, ніяка військова база НАТО в Ульяновську не з`явилася, хоча той самий транзитний пункт все ж був сформований.

Костьольна тези про те, що для Росії не було ніякої вигоди в розміщенні відповідного об`єкта на своїй території, знайшовся контраргумент. Так, за однією з версій, РФ могла задіяти факт розташування у себе транзитного пункту НАТО в своїх інтересах, як можливий інструмент впливу на позицію Альянсу з тих чи інших політичних питань. Тобто побоюватися негативних наслідків повинні були як раз-таки представники НАТО, а не їхні російські партнери. Разом з тим, деякий політичний інтерес в РФ в організації вантажоперевезень через Ульяновськ все ж був: якби Росія відмовилася співпрацювати, то Альянс, швидше за все, звернувся б до Грузії. А це означало б посилення військової присутності НАТО в регіоні.

Костьольна тези про те, що НАТО мало більш вигідні альтернативи організації вантажоперевезень, також знайшовся контраргумент. Справа в тому, що один з ключових запасних маршрутів - через Пакистан - міг, в силу мінливою геополітичної ситуації, закритися. Реальних альтернатив йому могло в розумні терміни не виявитися - навіть якщо активізувався би сценарій з використанням транзитних баз в Грузії.

Розглянемо інші значимі висновки фахівців, які розкритикували позиції експертів, які побоювалися негативних наслідків присутності транзитного пункту НАТО в Ульяновської області. Так, особливо підкреслюється, що вантажі, які мали йти через Ульяновськ, підлягають обов`язковому огляду російськими митними органами. У цьому процесі військові фахівці з країн НАТО не беруть участь. Основна ознака, якими характеризуються будь-які бази НАТО в Європі або іншому регіоні світу - значний суверенітет щодо юрисдикції держави, яка розміщує у себе військових з Альянсу. Тобто доступ на бази НАТО для влади країни, що дозволила їх будівництво, як правило, сильно обмежений. Цьому критерію ніяк не відповідала транзитна база в Ульяновську. НАТО не могло заборонити контролювати діяльність відповідного об`єкта російській владі.

Активність користування базою

Транзитна база Альянсу під Ульяновському була відкрита. Але практично вона ніяк і не задіялася. Принаймні, доступні широкій громадськості факти, які відображали б її регулярне використання, відсутні. Як вважають деякі аналітики НАТО, на ділі виявилося все ж не надто вигідно взаємодіяти з партнерами з РФ. При цьому оцінки даному положенню справ самі різні. Представники НАТО висловлюються в тому ключі, що перевозити вантажі через РФ дорого, а російські військові фахівці вважають, що країни Альянсу все ж не наважилися ставити себе в залежність від інфраструктури в РФ.

Резюме

Отже, які висновки ми можемо зробити на основі доступної інформації, що стосується укладення контракту між НАТО і урядом Ульяновської області? Наскільки реалії відповідали тезам деяких представників громадськості, які висловили стурбованість розглянутим прецедентом взаємодії між РФ і Альянсом?

Перш за все, можна відзначити: навіть і не передбачалося, що війська НАТО, а саме - солдати, військова техніка і супутня інфраструктура, будуть розміщені в РФ. Об`єкт в Ульянівській області абсолютно не відповідав ознаками повноцінної військової бази - ні за природою перевезених вантажів, ні з юридичних критеріям.

Росія все ж могла в перспективі витягувати з розміщення на своїй території транзитного пункту НАТО політичну, а в ряді аспектів - також і економічну вигоду. Однак Альянс, домовившись про потенційний користуванні відповідними ресурсами в Ульянівській області, практично не задіяв доступну в РФ інфраструктуру.

Ніяких явних загроз національній безпеці РФ розміщення транзитного пункту НАТО в Ульяновську принести не могло, тому що всі вантажі, що перевозяться підлягали огляду російськими митниками. Присутності військових фахівців НАТО з метою реалізації будь-яких повноважень, властивих для забезпечення роботи повноцінної бази, що не передбачалося в Росії.

Російська влада, за однією з версій, розіграли корисний з точки зору геополітики хід: був укладений договір з НАТО і створені всі необхідні умови для користування з боку Альянсу відповідною інфраструктурою. Але той факт, що НАТО не скористалося наданими можливостями, як вважають деякі аналітики, характеризує його дії як не надто конструктивні. Хоча б в економічному аспекті, якщо вже перевозити вантажі через Ульяновськ виявилося занадто дорого, це цілком можна було прорахувати наперед.