Будівництво каналу в Нікарагуа. Яку участь у будівництві приймає росія?

Будівництво каналу в Нікарагуа - це своєрідна альтернатива Панамською водної магістралі, яка з`єднує Атлантику і Тихий океан. Вперше ідея поєднання двох величезних водойм з`явилася ще в XVI столітті, а фактична її реалізація почалася лише у минулому столітті в районі Панамського перешийка. Для будівництва був підібраний найвужчий ділянку землі, на якому і був споруджений водний перехід. При будівництві була використана складна система шлюзів, якій вдавалося піднімати величезні судна на висоту до 26 метрів над рівнем моря. Будівництво каналу в Нікарагуа офіційно розпочато тільки в грудні 2014 року, а період реалізації проекту попередньо оцінюється в десятиліття.

Нікарагуанський канал в історії

Розмови, що стали початком найбільшого світового будівельного проекту, спочатку були сконцентровані на облаштуванні водного шляху саме на території Нікарагуа. Задумом перешкодило обставина, що ширина панамського перешийка в 4 рази менше, ніж північний ділянку Сан-Хуан-дель-Норте, де попередньо планувалося переправляти судна з одного величезного водоймища в інший. Привабливість проекту полягала в тому, що на нікарагуанському ділянці зовсім немає гір і величезних гранітних скель. Річка Сен-Хуан, яка раніше рясніла перекатами, минулого повністю реконструйована американцями і вже не є перепоною до будівництва, швидше навпаки, супроводжує йому.

Економічна привабливість каналу

Міжокеанського канал в Нікарагуа викликав інтерес ще в 19 столітті, коли його технічна структура була детально описана самим Луї-Наполеоном. Ідея була підхоплена американцями, потім відбита французами, які мали авторитет завдяки Суецькому каналу. Французький проект провалився. Тут зробимо відступ і звернемо увагу на те, що в минулому розглядалося два маршрути каналу, в кінцевому рахунку в 1914 році з`явився Панамський морський шлях. Його аналогія - Нікарагуанський канал почав будуватися тільки в кінці 2014 року. Економічна привабливість останнього в тому, що його побратим активно процвітає.

Товарообіг систематично збільшується. Проект спрямований на економію. Будівництво каналу в Нікарагуа скоротить відстань між багатьма економічними центрами, зокрема, між Нью-Йорком і Сан-Франциско шлях зменшиться на 800 кілометрів. Ще в 2006 році Енріке Боланьос, президент Нікарагуа того часу, на саміті держав заявив про те, що його країна готова повністю розробити проект.

Поїзд рушив

Великий канал Нікарагуа протягом багатьох років залишався не більше ніж просто розмовами. Тільки в 2012 році уряд країн стало вживати в даному напрямку фактичні дії. У липні 2012 року був укладений контракт по розробці технічних і економічних обгрунтувань будівництва з ціною в 720 000 доларів. Вже у вересні 2012 року підписується меморандум на території Гонконгу, який свідчить про доцільність будівництва і визначальний економічні, екологічні та технологічні наслідки. Фінансувати проект планувалося за рахунок інвесторів з різних куточків світу. На даний момент основним спонсором ідеї залишається Китай. Канал Нікарагуа став підставою створення величезної кількості робочих місць не тільки для жителів держави, а й для населення інших країн Центральної Америки.

Що підштовхнуло до реалізації проекту багаторічної давності?

Активація будівництва багаторічного проекту відбулася завдяки глобальному зростанню систем морської торгівлі. Якщо не розширювати водну мережу сполук, вже через 15 років будуть виникати проблеми з перевезеннями через Панамський канал. Експерти дають прогноз, що вже до 2030 року морський вантажопотік збільшиться не менш ніж на 240%. У червні 2013 року в Нікарагуа приймається законопроект, відповідно до якого концесія надається компанії HKND Group. Саме вона займатиметься реалізацією ідеї в найближче десятиліття. З моменту передачі права реалізації проекту і до кінця 2014 року вирішувалися фінансові питання.

Труднощі, з якими довелося зіткнутися

Будівництво каналу в Нікарагуа було розпочато після рішення величезної кількості питань і подолання безлічі перешкод. Протягом всієї історії розробки проекту проти нього велися активні піар-війни з боку Америки. Однозначно сказати, що послужило причиною такої поведінки і обурення великого держави, проблематично, однак варто відзначити ряд моментів. Про власника компанії-концесіонера постійно ходили чутки. Ван Цзин звинувачувався у своїй некомпетентності. Активно поширювалася інформація про те, що будівництво каналу в Нікарагуа не принесе ніякої економічної вигоди. Явно представлялися факти скорочення обсягу морських вантажоперевезень. У піар-війні взяли участь навіть відомі екологічні організації. Жодна з провокацій того часу не вдалася, і проект офіційно стартував уже 22 грудня 2014.

Інтереси країн світу

Будівництво нового каналу в Нікарагуа спонсорується більшою мірою Китаєм, так як об`єкт для держави має важливе стратегічне значення. Це пояснюється необхідністю здійснення великих поставок нафти та інших сировинних товарів з території Південної Америки. Для китайської економіки запуск каналу стане справжнім проривом. Для багатьох країн проект відкриє великі перспективи у розвитку. Президент країни неодноразово говорив про те, що новий проект каналу в Нікарагуа буде супроводжувати збільшенню ВВП на душу населення аж до того моменту, поки держава не стане одним з найзаможніших у світі. Що стосується Росії, то її уряд розглядає проект як альтернативного шляху з Тихого океану в Атлантичний, але не більше.

Роль Росії в будівництві каналу

На перший погляд Росію мало цікавить сам канал. Як говорилося вище, для країни він не більше ніж альтернатива. З іншого боку, підтримка державою будівництва зіграє істотну роль у політичній сфері. Взявши участь у реалізації задумки, Росія підтвердить свою прихильність до багатополярного світу, який закритий для монополізації і подвійних стандартів. У листопада 2013 року уряд країни офіційно запропонувало Росії взяти участь і вкласти активи для того, щоб побудувати канал в Нікарагуа. Участь Росії в проекті сьогодні визначити проблематично через нестачу інформації, проте ще в 2013 році представники держави охоче погодилися на пропозицію і оголосили, що вони можуть взяти на себе поставки спеціалізованої техніки, конструкцій і будівельних матеріалів.

Будівництво міжокеанського каналу в Нікарагуа як спосіб Китаю та Росії виступити проти США: альтернативне розвиток подій

Експерти розглядають вельми цікаву версію про справжню причину будівництва каналу. Завуальованим, але завжди очевидним вважався той факт, що саме Америка контролює Панамський канал, а сама Панама виступає в ролі її протекторату. Шлях між двома найбільшими океанами розглядається певним відсотком експертів як об`єднання Росії і Китаю на тлі прийдешньої сутички з США у зв`язку з останніми економічними подіями у світі. Відзначимо, що Китаю була надана концесія не тільки на будівництво каналу, а й на його використання в найближчі сто років. На сьогоднішній день в будівництві офіційно не беруть участь російські галузеві компанії, але даний тренд залишається в розробці. Наскільки такий мотив участі країн у будівництві правдивий, судити проблематично. Очевидною залишається тільки економічна вигода від проекту для широкого кола світових держав.

Прихильність Россі

Прихильність Росії багато економістів пояснюють не тільки високою собівартістю проекту (40000000000 доларів, які вуха на зведення Панамського каналу). Суть партнерства в тому, що саме Нікарагуа підтримало країну і потрапило в список 11 держав, які проголосували за позицію Росії в ООН, пов`язану з питаннями проведення референдуму в Криму. Генасамблея ООН в той період приймає резолюцію, відповідно до якої референдум на території Криму був визнаний незаконним. За підсумками голосування тільки 11 країн підтримали збори, 100 проголосували проти референдуму і 58 утрималися. Це і заклало основу для щільного співробітництва між 11 державами, які виступили проти більшості: Білорусія і Вірменія, Сирія і Куба, Північна Корея і Судан, Зімбабве та Болівія, Венесуела і Нікарагуа.

Які привілеї отримала Росія від партнерства?

Після початку будівництво 22 грудня Росія отримала дозвіл на розташування своїх військових кораблів у територіальних водах держави з будівництвом всіх стратегічних об`єктів для того, щоб мати можливість спостерігати, як зводиться канал в Нікарагуа. Участь Росії в будівництві століття оцінюється неоднозначно. Є версії, відповідно до яких Китай повністю спонсорує будівництво нового каналу в Нікарагуа. Країна надає свої території, а на Росію покладається виключно оборонна функція об`єкта. Судити в даній ситуації однозначно неможливо, тому що має місце практично повна відсутність інформації, а експерти економіки і політики можуть надавати громадськості тільки свої вигадані версії того, що відбувається.

Епохальне будівництво

Будівництво нового каналу в Нікарагуа стане наймасштабнішим світовим проектом за останні десятиліття. Собівартість такої ідеї оцінюється в 40 мільярдів доларів. Запустити проект в експлуатацію панірує вже в 2019 році, а остаточне завершення реалізації задуманого намічено на 2039. У рамках будівництва планується звести два інноваційних порту, аеропорт, нафтопровід та інші комерційні структури. Реалізація проекту внесе істотний внесок у розвиток світової економіки, підштовхне багато країн до процвітання і принесе значну вигоду мільйонам. А як же Панамський канал? Нікарагуа намагається створити такий аналог, який у перспективі не матиме собі рівних. Через кілька років ми побачимо, чи вдалася ця затія.