24 травня: день слов'янської писемності і культури. Заходи, присвячені святу

У ті роки, коли стався розкол між Західною церквою і її Східної православної сестрою, на слов`янських землях з подвоєною силою став наростати процес християнізації народів. Оглядаючись у минуле, ми бачимо, що Господь покликав їх заповнити ряди своєї церкви, пославши до них з освіченої і передової, – на ті часи – Візантії мудрих наставників. Завдяки їм повною мірою засяяло світло православ`я для всіх слов`ян.

Брати з міста Фессалоніки

Відзначається щорічно 24 травня День слов`янської писемності та культури було святом з давніх часів. І хоча назва він носив інше, але зміст мав той же – шанування пам`яті двох великих просвітителів, працями своїми здобував вінці святості. Ці вчителі слов`янських народів народилися в IX столітті, в одному з найбільших міст Візантії - Фесалоніках (інакше - Солунь), але головну справу свого життя вони скоїли в слов`янських землях, відправитися в які їх сподобив Господь.

Кирило (у хрещенні Костянтин) і Мефодій були рідними братами і виросли в багатій і освіченій сім`ї. Їхній батько - професійний військовий - служив імператору і займав при дворі високі пости. З раннього дитинства брати, крім рідної грецької, чули і слов`янську мову, якою розмовляли багато представників племен, що жили навколо. З часом юнаки оволоділи ним досконало. Старший брат Мефодій, вирішивши піти по стопах батька, став військовим і навіть помітно просунувся в цій області, але з часом відмовився від військової кар`єри і став простим ченцем.

Майбутні просвітителі слов`ян

Його молодший брат Костянтин, отримавши блискучу освіту, ще на батьківщині став творцем глаголиці – слов`янської абетки – і приступив до перекладу на цю мову Євангелія. Відомо, що перебуваючи в Константинополі, він навчався філософії, діалектиці, математики і цілому ряду інших наук у кращих педагогів свого часу. Незабаром, ставши священиком, він отримав місце доглядача бібліотеки при знаменитому соборі Святої Софії, а через рік – викладачем в Магнаврській університеті, який незадовго до цього закінчив. Свою освіту він багато в чому поповнив в період перебування в Корсуні, де пробув значний час разом з візантійськими дипломатами.

Місія братів в Болгарії

Але головна справа очікувало братів попереду. У 862 році з Моравії прибула до Константинополя делегація від місцевого правителя, який просив направити до нього наставників, здатних донести до народу вчення Христа на їхній рідній мові. У відповідь на це імператор і патріарх послав братів для виконання цієї великої місії. Вже через рік Костянтин разом з Мефодієм та учнями стали творцями абетки, в основу якої було покладено старослов`янську мову, і перевели на болгарський ряд книг зі Священного Писання.

Перебуваючи в Моравії, брати вели широку просвітницьку діяльність серед місцевого населення. Вони не тільки навчали грамоті, а й допомогли організувати проведення богослужінь на болгарською мовою. Їх місія продовжилася близько трьох років, протягом яких вони створили необхідну базу для хрещення Болгарії, совершившегося в 864 році. У 867 році, перебуваючи вже в Римі, Костянтин зліг від важкого недуги, а незадовго до своєї смерті він постригся в ченці під іменем Кирило.

Свято на честь святих братів

На згадку про діяння цих великих просвітителів і був встановлений 24 травня День слов`янської писемності і культури. Своїм корінням він іде в X-XI століття, коли в Болгарії увійшло звичай їх щорічне поминання, совершавшееся 24 травня. Були встановлені також дні пам`яті кожного з них окремо. Все це говорить про визнання неоціненних заслуг братів перед національною культурою слов`янських народів. Починаючи з XVIII – XIX століть – періоду, що увійшов в історію як болгарське відродження – став відзначатися свято День слов`янської писемності.

На Русі святкування цього дня увійшло звичай досить пізно. Лише в 1863 році його ввели в ужиток спеціальною постановою. А в недалекому минулому, в 1985 році, у зв`язку з 1100-ою річницею з дня кончини святого Мефодія, було прийнято рішення вважати цей день не тільки релігійним святом, а й загальнодержавним. Ось чому День слов`янської писемності відзначають 24 травня.

Ініціативи уряду і церкви

У 1991 році урочистостям був привласнений офіційний статус. На засіданні уряду, що відбулося 30 січня, було прийнято постанову, відповідно до якого усією країною став відзначатися нове свято - 24 травня, День слов`янської писемності і культури. Цікаво, що кожен рік його столицею вибирається який-небудь черговий населений пункт.

Символічно, що в ніч, що передувала Світлого Христового Воскресіння цього року, Патріарх возжёг свічку Слов`янського ходу, спрямованого на популяризацію та збереження культурних цінностей слов`янських народів. Ця блага акція є свого роду експедицією вздовж основних транспортних артерій, що зв`язують на своєму шляху найважливіші історичні центри країни.

Святкування в Москві

Спочатку було вирішено не пов`язувати 24 травня - День слов`янської писемності і культури - рамками якого-небудь певного сценарію, а надати в кожному конкретному випадку повну свободу творчості його організаторам.

Це відкрило широкий простір для проведення різних конференцій, фольклорних концертів, зустрічей з письменниками, фестивалів та інших заходів, спрямованих на подальший розвиток національної слов`янської культури.

У Москві свята 24 травня (День слов`янської писемності) почався в цей рік з урочистого звернення до всіх росіян глави церкви, а потім пішов концерт під відкритим небом, що став за масштабом проведення і за кількістю учасників виступили в ньому артистів подією всеросійського масштабу. Це висвітлювали представники провідних засобів масової інформації з усього світу. Подібні заходи є прекрасним шляхом зміцнення взаєморозуміння між представниками різних націй.

Урочистості в місті на Неві

Яскраво і цікаво відзначали 24 травня 2015 - День слов`янської писемності - і в Санкт-Петербурзі. Тут на ступенях Ісаакіївського собору, що є одним із символів міста на Неві, виступив хор з трьох тисяч чоловік, до складу якого, поряд з професійними музикантами, увійшли і учасники самодіяльних колективів. Цікаво, що два роки тому на цих же щаблях петербуржці та гості міста почули спів хору, що складався з 4 335 чоловік.

Цього року величезний колектив виконав сімнадцять відомих і улюблених в народі пісень. Проте заходи до Дня слов`янської писемності (24 травня) в нинішньому році цим не обмежилися. Були також проведені стали вже традиційними зустрічі з письменниками, твори яких встигли полюбитися петербуржцям, а також у багатьох парках міста виступили фольклорні колективи. Цей день надовго запам`ятається всім, хто брав участь в урочистостях.