Посадка Ту-124 на Неву (серпень 1963-го). Аварійна посадка літака на воду

Посадка Ту-124 на Неву стала одним з перших випадків вдалого приводнення пасажирського літака. Екіпажу терпить крах лайнера ціною неймовірних зусиль вдалося посадити літак в самому центрі Ленінграда. Катастрофи вдалося уникнути, ніхто не постраждав.

Обставини аварії

21 серпня 1963 пасажирський авіалайнер Ту-124 компанії «Аерофлот» готувався здійснити звичайний регулярний рейс Таллінн - Москва. Літак був приписаний до естонського авіазагону. Командиром корабля в той день був досвідчений пілот Віктор Якович Мостовий. До складу екіпажу входили другий пілот Чеченов і бортмеханік Царьов.

Лайнер піднявся в повітря з аеропорту Юлемісте рано вранці, о 8.55, і взяв курс на московський аеропорт Внуково. Через кілька хвилин польоту пілоти виявили, що передню стійку шасі заклинило і вона залишилася в полуубранном стані. Повернутися в аеропорт Талліна не представлялося можливим, так як він був оповитий щільним туманом. Здійснювати аварійну посадку в таких умовах було вкрай небезпечно. Екіпажу наказали летіти до Ленінграда і спробувати приземлитися там.

Справа в тому, що аварійна посадка літака з несправним шасі можлива лише на спеціальній, зораної ґрунтовій смузі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи іскор при приземленні, а значить, уникнути спалаху або вибуху літака. Така смуга була в Ленінграді. В Пулково тут же прийняли всі необхідні заходи, для того щоб прийняти аварійний борт. У короткі терміни всі екстрені служби аеродрому були приведені в повну готовність.

Над Ленінградом

Лайнер підлетів до Ленінграда близько 11.00. Фахівці Пулково попросили літак пролетіти над аеропортом, щоб з землі оцінити його пошкодження. Візуальний огляд підтвердив, що передня стійка шасі знаходиться в полуубранном стані.

Екіпажу наказали готуватися до аварійної посадки. Однак, перед тим як зробити її, необхідно було виробити зайве пальне. Літак почав здійснювати кола над містом на висоті 500 метрів.

Тим часом бортмеханік Царьов усіма силами намагався звільнити заклинило шасі. Для цього йому довелося прорубати отвір у підлозі кабіни літака і за допомогою жердини, вручну, спробувати привести стійку в нормальне положення. Всі зусилля виявилися марними.

Літак встиг зробити 8 кіл над містом, коли в 12.10 виявилося, що палива для посадки в Пулково вже не вистачає. Раптово заглох лівий двигун. У зв`язку з виниклими ускладненнями екіпажу було дано дозвіл пролетіти прямо над центром міста, щоб скоротити відстань до аеропорту.

Проте в той самий момент, коли літак знаходився прямо над Смольним, зупинився і правий двигун. Лайнер почав швидко втрачати висоту, і під загрозою опинилися всі, хто знаходився в той момент в центрі Ленінграда. У такій екстреній ситуації командир за порадою другого пілота Чеченева, колишнього льотчика морської авіації, приймає рішення сідати прямо на Неву.

Екстрена посадка

Мостовий наказав екіпажу відволікати пасажирів, а сам, поодинці, почав планувати над містом.

Літак перелетів Ливарний міст на висоті 90 метрів і зумів минути Большеохтінскій всього в 40 метрах від води, дивом не зачепивши його високі ферми. Попереду знаходився споруджуваний міст Олександра Невського. Коли лайнер пролетів над ним на бриючому польоті, робочі з будівельних лісів в жаху пострибали у воду.

Ціною неймовірних зусиль командира літака вдалося успішно приводнився за кілька десятків метрів до опор наступного, залізничного Фінляндського моста. Кажуть, що Мостовий посивів за ці кілька хвилин.

Посадка Ту-124 на Неву завершилася благополучно, і літак залишився на плаву, але через ушкоджень, отриманих при посадці, в фюзеляж почала надходити вода. Випадково проходив повз і дивом уник зіткнення з літаком старий буксірчік «Буревісник» зумів відтягнути потопаючий лайнер ближче до берега, на територію заводу «Північний прес». Ще по одній щасливому випадку біля берега в цьому місці стояли дерев`яні плоти. Крило літака, лягло на ці плоти і утворило природний трап, по якому всі пасажири і екіпаж благополучно зійшли на берег.

Всього в літаку знаходилися 44 пасажири, у тому числі двоє дітей, і 7 членів екіпажу. Паніки не було, але, опинившись на березі, люди поступово почали усвідомлювати, що зовсім недавно були на волоску від загибелі. Екіпаж літака відразу відправили на допит в КДБ, а пасажирів відвезли в Пулково, звідки першим же рейсом повернули в Таллінн.

Причини аварії

Посадка Ту-124 на Неву стала першим випадком вдалого приводнення великого пасажирського літака. Але що ж послужило причиною аварії, яка ледь не обернулася страшною катастрофою?

Ту-124 до того моменту був новітнім дітищем КБ "Туполєв". Він проектувався і проходив випробування в стислі терміни, а тому мав безліч дрібних недоробок. Одна з них і зіграла фатальну роль у долі естонського борта. Виявилося, що під час зльоту в Талліні у літака відвалився кульової болт переднього шасі, його потім виявили на злітній смузі. Без цієї невеликої, але важливої деталі переднє шасі літака не могло прийняти нормальне положення, і його заклинило. Як кажуть фахівці, посадка з такою несправністю загрожувала перекиданням машини. У такій ситуації вдале приводнення літака, можливо, виявилося єдиним способом зберегти життя пасажирам.

Другою причиною ледь не розігралася трагедії стала несправність топливомера, що видавав невірні дані про кількість пального на борту. Цей поширений дефект безлічі літаків того часу був чудово відомий всім пілотам, і багато з них просили заправити літак трохи більшою кількістю палива, ніж належало. Проте того дня цього не сталося. До того ж перед аварійною посадкою потрібно було виробити максимальну кількість пального, залишивши лише зовсім небагато, щоб дотягнути до аеропорту, і тут погрішність у показаннях приладу виявилася фатальною.

Доля літака

Після того як всі люди покинули борт, для відкачування води з літака був задіяний спеціальний пароплав. Але все ж він не впорався з швидко надходить водою, і незабаром Ту-124 затонув. На наступний день під літак було підбито понтони, він був піднятий з дна і відбуксирували по Неві на захід Василівського острова, де в той час розташовувалася військова частина. Після огляду літак був списаний з-за отриманих ушкоджень.

Його кінець був сумний. Кабіна була відрізана і відправлена в якості авіатренажер в Кірсановського авіашколу, що знаходиться в Тамбовській області. Красиві м`які крісла розпродали всім бажаючим за ціною, що дорівнює вартості пляшки горілки. А останки фюзеляжу ще довго іржавіли на березі шкіперські протоки, поки не були розрізані і продані на металобрухт.

Доля екіпажу

Спочатку в КДБ і Головному управлінні цивільної авіації героїчний вчинок Мостового розцінили як нехлюйство, оголосили йому сувору догану і звільнили з авіазагону. Однак через шум, піднятого в зарубіжній пресі, влада змінили гнів на милість. Командира корабля навіть хотіли нагородити орденом Червоної Зірки, але наказ так і не підписали. Зрештою, Хрущов прийняв рішення не нагороджувати, але й не карати льотчика.

Весь екіпаж незабаром знову допустили до польотів. Другий пілот Чеченов через деякий час сам став командиром. Мостовий також продовжив роботу, але вже у складі Краснодарського авіазагону. На початку 90-х років він із сім`єю емігрував до Ізраїлю, де був змушений залишити льотну діяльність і працювати простим робітником на фабриці. Він помер від раку в 1997 році.

Наслідки аварії

Незважаючи на те що посадка Ту-124 на Неву пройшла вдало, після цього випадку всім авіалайнерам було суворо заборонено пролітати над центром Ленінграда. Ця заборона діє до цих пір.

Дивовижний досвід Мостового справив сильне враження на льотчиків усього світу. Аварійна посадка літака на воду відпрацьовується тепер на тренажерах в багатьох авіакомпаніях світу. Саме це дозволило американському пілотові успішно посадити свій аварійний «Боїнг» на Гудзон в 1997 році. На жаль, в нашій країні подібні тренування не проводяться.

Серпня 1963 надовго запам`ятався багатьом ленінградцям, які стали очевидцями унікальною посадки. Багато своїми очима бачили сріблястий Ту-124 на Неві, і це видовище, безумовно, залишилося одним з найяскравіших спогадів їхнього життя.