Раціональне пізнання

Свідомість є усвідомлене буття або ставлення людини до свого буття. Знання є об`єктивною реальністю, існуючої у свідомості людини, що відображає або відтворює у своїй діяльності закономірні й об`єктивні зв`язку світу. Пізнання - це процес вивчення людиною світу або самого себе. За допомогою нього ми отримуємо знання, які допомагають розвиватися і створювати щось нове. Наука про пізнання називається гносеологією.

Раціональне пізнання - це не що інше, як пізнавальний процес, здійснюваний за допомогою різних форм розумової діяльності. Протилежністю його є чуттєве пізнання, при якому людина отримує знання про предмети, а також явища навколишнього світу за допомогою своїх органів чуття.

Раціональне пізнання і його форми

Всі його форми мають якісь загальні характеристики. В першу чергу відзначимо те, що всім їм властива спрямованість на відбиття саме загальних властивостей предметів пізнання. Також для них характерно абстрагування від єдиних властивостей. Ставлення до пізнаваною реальності є опосередкованим. Також варто відзначити їх зв`язок з мовою.

Раціональне пізнання у філософії має три форми: перша - поняття, друга - судження, третя - умовивід. У понятті укладені всі основні властивості того чи іншого предмета, судження що-небудь заперечує або стверджує про даний предмет або явище, а умовивід дозволяє отримувати нові судження з одного або декількох старих.

Раціональне пізнання має також пошукові форми:
- проблема-
- гіпотеза-
- питання-
- ідея.
форми системного вираження знання про предмети:
- закон-
- науковий факт-
- наукова картина світу-
- теорія-
- принцип.
Існують також форми нормативного знання:
- метод-
- способ-
- програма-
- прийом-
- алгорітм-
- пізнавальна традиція і так далі.

Між формами чуттєвого і раціонального пізнання є певна зв`язок. Її характер може бути складним і динамічним. Основна суть в тому, що дані, отримані чуттєвим чином, тут же піддаються уявної обробці. Раціональні знання формуються на підставі тієї інформації, яка надходить безпосередньо від органів чуття. В якості яскравого прикладу єдності раціонального і чуттєвого пізнання можна привести інтуїцію.
Раціональне пізнання регулюють закони логіки: закон несуперечливий, тотожності, достатньої підстави, виключеного третього. Також його регулюють правила, за якими виводяться слідства з посилок при умовиводах.
Раціональне пізнання (його процес) завжди контролюється і виробляється свідомо. На шляху до конкретного результату суб`єкт пізнання обґрунтовує і усвідомлює кожен крок дуже чітко. З цієї причини його називають пізнанням в логічній формі (процесом логічного пізнання).

Саме по собі раціональне пізнання не вичерпується одними тільки процесами. Воно включає в себе також осягнення шуканого. Такий результат може бути досягнутий неусвідомлено і непідконтрольно. Це називається інтуїцією. Сама по собі інтуїція являє собою щось на зразок осяяння, яке приходить несподівано. Інакше кажучи, це знання, яке отримано без міркувань.

Довгий час сутність інтуїції була нерозкрита. Наукові способи для її вивчення не застосовні. Також варто відзначити, що вона непідвладна логічному аналізу. З часом вчені прийшли до висновку, що вона є особливою формою пізнання. Вдалося виявити її головні різновиди:
- чуттєва інтуіція-
- інтелектуальна інтуїція.
У першому випадку пізнає отримує будь-які знання моментально, грунтуючись лише на тотожність, у другому - за допомогою синтезу та оцінки.