Природні зони Африки і їх різноманіття

Природні зони Африки характеризуються великою різноманітністю, тому що сам материк розташований на екваторі і розтягується від нього на тисячі кілометрів. Серед основних їх видів виділяють зону екваторіальних лісів, савани і рідколісся, а також пустелі і напівпустельні території, вічнозелені ліси і чагарники.

Оскільки на території Африки з широтою поступово збільшується або зменшується кількість тепла і рівень вологості, а рельєф дуже різноманітний, це стає причиною того, що природні зони Африки в межах екваторіальних лісів поділяються на вологі, змінно-вологі ліси. Що стосується саван і рідколісь, тут можна виділити вологу і суху області.

Що стосується тваринного світу в зоні екваторіальних лісів, то він характеризується величезним різноманіттям. Величезна частина з цих тварин пристосована до життя на деревах. До них відносять мавп, різні види птахів, а також гризунів і комах. Серед наземної фауни в Африці зустрічається багато слонів, носорогів, а також бегемотів, дрібних копитних та ін. Можна помітити ящірок і змій. Що стосується комах, то найбільш небезпечним видом з них є муха Цеце, укус якої викликає у людини сонну хворобу.

Клімат і природні зони Африки знаходяться в безпосередній залежності один від одного. Так, у верхніх шарах гірських порід, де волого і жарко, створюються сприятливі умови для утворення сполук з високим вмістом алюмінію і заліза. Грунт стає червонуватого відтінку, тому й має назву червоно-жовтих фералітних. Вона не має високу родючістю, тому що органічні речовини не встигають накопичуватися зважаючи на їх швидкого розкладання.

Такі природні зони Африки як савани і рідколісся характеризуються великою кількістю рослинності, висота якої може досягати більше п`яти метрів. Протягом посушливого пори року трава вигорає, а з дерев опадає листя. Ці території характеризуються різноманіттям тваринного світу, серед якого переважають рослиноїдні представники фауни - антилопи, зебри, буйволи. Дуже широко представлений світ пресмикающіхся- нерідко можна зустріти ящірок, змій і хамелеонів.

Природні зони Африки, які являють собою пустелі і напівпустелі, простягаються на півночі і півдні материка і займають там великі площі (30% від загальної кількості). Що стосується рослинності, то в цих областях її практично немає. На камінні ростуть лишайники, а також зустрічаються подекуди пучки трав і колючі чагарники. Все це стає наслідком мізерних опадів. Іноді виникає ситуація, при якій краплі дощу випаровуються, не встигнувши досягти землі.

Тварини звикли до тих природних умов, якими характеризується Африка. Якщо описувати температурний режим, слід зауважити, що вдень тут дуже жаркий і сухе повітря, а вночі стає значно холодніше. Також на території цих районів поширені піщані і пилові бурі.

Грунти пустель і напівпустель суцільного покриву не утворюють. У них дуже низький вміст органічних речовин, зате багато мінеральних солей. Якщо зустрічаються місця, де грунтові води знаходиться поблизу поверхні землі, там рослинність характеризується різноманіттям. Такі місця називаються оазисами.

Природні зони характеризуються різноманітністю кліматичних умов, тому володіють своїми особливостями. Справа в тому, що деякі з тварин можуть довгий час обходитися без води, а інші можуть долати тривалі відстані в її пошуку.

У зоні субтропічних жестколистних лісів кількість опадів випадає згідно певного сезону. Літо дуже спекотне, а зима волога і м`яка. Ґрунти тут придбали природний коричневий відтінок.

Африка, природні зони якої характеризуються різноманіттям як кліматичних умов, так і тваринного і рослинного світу, являє собою материк з яскраво вираженою широтной зональністю.