Природні зони Євразії

Природні зони Євразії характеризуються чітко вираженою географічною розмежування. На цьому материку представлені всі існуючі зони, починаючи від екваторіальних лісів і закінчуючи арктичними пустелями. Кожна з них має деякі особливості, включаючи унікальну флору і фауну.

Природні зони Євразії: таблиця місць розташування:

1. Екваторіальні ліси - розташовані на тихоокеанських островах.
2. Мусонні ліси - знаходяться у східній частині материка.
3. Жестколіственние лісу в Середземномор`ї.
4. Пустелі і напівпустелі - Аравія.
5. Савани - узбережжя Індостану і Індокитаю.
6. Висотна поясність виражена в Гімалаях.
7. Хвойні ліси (Тайга) - ці природні зони Євразії тягнуться від узбережжя Атлантичного до Тихого океану.
8. Арктичні пустелі - узбережжя Північного Льодовитого океану.

На жаль, в європейській частині материка первозданних лісів практично не залишилося - довгі роки вони піддавалися масову вирубку, що позначилося також і на кількості популяцій тварин. Деякі види вважаються вимираючими і перебувають під захистом держави. На сьогоднішній день на території Європи присутні штучні насадження.

Євразія: природні зони і їх характеристика

Арктичні пустелі тягнуться по всьому узбережжю Північного Льодовитого океану. Умови проживання тут досить суворі. На цих територіях мешкають тюлені, білі ведмеді і деякі види птахів. Що ж стосується флори, то в основному вона представлена мохами, лишайниками і полярним маком.

Зона тайги простягається від Тихого до Атлантичного океану. Оскільки кліматичні умови тут змінюються із заходу на схід, то і різноманітність видів змінюється. Наприклад, у західній частині Сибіру основними деревами вважаються наступні: кедрова сосна і ялиця, на узбережжі Тихого океану зустрічається корейський кедр. Крім того, тайга населена такими тваринами, як рисі, лосі, соболь, куниці, горностай і бурі ведмеді.

Що ж стосується змішаних і широколистяних лісів, то їх практично не залишилося. У Європі на їх місці з`явилися вторинні насадження, а на території Азії створені ріллі. Тим не менш, для цієї зони характерний клен дуб, граб, в`яз, бук.

Степи являють собою не що інше, як величезні простори з трав`янистою рослинністю. На жаль, в первозданному вигляді вони збереглися лише на території заповідників - тільки там можна вивчати природні ландшафти. Вся інша територія була відведена під землеробство. У цій зоні мешкають переважно представники гризунів.

Пустелі і напівпустелі - ці природні зони Євразії знаходяться в основному в центральній частині материка (наприклад, пустеля Гобі). Умови на цих територіях далекі від оптимальних - низький рівень опадів, холодна зима і гаряче літо. Цікаво, що є місця з так званими хиткими пісками. Що ж стосується рослинності, то тут вона представлена солянкою, полином, осокою піщаної та саксаулом. У цій області мешкають гризуни, деякі копитні і представники плазунів.

Зона жестколістих лісів і чагарників знаходиться в субтропічному поясі, а точніше - в західній її частині. У збережених лісах можна спостерігати зарості бамбука, а також магнолію, камфару і лавр. А ось дикі тварини у свій час були практично повністю винищені. Лише в нагорьях Передньої Азії досі мешкають гієни, лисиці і антилопи.

Савани - ці природні зони Євразії представлені в основному на узбережжях Індокитаю та Індостану. Тваринний світ тут дуже багатий - тигри, слони, буйволи, носороги, олені, антилопи, мавпи. Ці території в основному засаджені трав`янистими рослинами, але зустрічаються і справжні гаї з індійського банана, пальм, акацій. Є й цінні види, наприклад, салове і дерево тика, з яких отримують дорогі, рідкісні сорти деревини.