Природні зони Землі

Вперше природні зони Землі виділив В. Докучаєв в 1898 році. Вчений вважав, що умови проживання (включаючи клімат, кількість води, рельєф), а також тваринний і рослинний світ на певній території планети тісно пов`язані між собою. Саме тому їх необхідно вивчати як одне ціле, звертаючи увагу на взаємний вплив. Докучаєв першим сформулював закон географічної зональності.

На сьогоднішній день вважається, що природна зона - це комплекс з власним ландшафтом, який формується під впливом клімату, а також особливостей розподілу вологи і тепла. Крім того, такого роду територія характеризується власною рослинністю, унікальним тваринним світом і типом ґрунту.

Цікаво, що кліматичні пояси світу та природні зони тісно пов`язані між собою, оскільки саме під впливом зовнішнього середовища формуються відповідні умови існування живих організмів.

Екваторіальні ліси характеризуються вологим і жарким кліматом. Території переважно розташовані в басейні річки Амазонки (Південна Америка), а також в Африці, по обидві сторони від річки Конго. Ця природна зона присутній також на території Австралії та деяких островів Океанії.

Екваторіальні ліси характеризуються різноманітною рослинністю і багатим тваринним світом. Велика кількість опадів і постійна тепла температура створює ідеальні умови для формування джунглів. На деревах тут проживає маса цікавих тварин, включаючи мавп, лінивців, летючих лисиць. Різноманітний і світ пернатих - тут можна побачити кілька різновидів папуг, райських птахів і колібрі. До речі, саме на території екваторіального лісу водиться найбільша в світі змія - анаконда.

Переменно- вологі ліси - природні зони Землі, які характеризуються сезонними змінами погоди. Тут виділяють теплі, вологі і прохолодні періоди. У більшості випадків такі ліси розташовані в тропічному кліматичному поясі.

Ліси помірного поясу - велика частина займає території Північної Америки та Євразії. Тут чітко виділена річна сезонність погоди, яка характерна для помірного клімату. Ліси можуть бути як широколистяними, так і змішаними. Найбільш характерними рослинами цієї зони вважаються наступні: клен, дуб, береза та липа. Що ж стосується фауни, то на цих територіях водяться ведмеді, вовки, лосі, рисі, іноді соболя і куниці.

Савани - природні зони Землі, які розташовані в тропічному, субтропічному і субекваторіальному кліматичному поясі. Вони займають величезні території в Африці, Австралії, Центральній і Південній Америці. Рослинність представлена переважно кустарним або трав`янистими формами - з дерев тут можна побачити тільки баобаб, акацію і евкаліпт. Типовими тваринами вважаються зебри, жирафи, слони і страуси.

Степу характеризуються сухим кліматом і мінімальною кількістю опадів. Саме тому тут мешкають лише трав`янисті представники рослинного світу. В американських преріях водяться лами, койоти, ягуари, бізони і броненосці. Що ж стосується степів Євразії, то тут ситуація трохи інша - тваринний світ представлений в основному гризунами.

Пустелі розташовані в різних кліматичних поясах. Єдиною спільною рисою вважається убоге кількість річних опадів і велика амплітуда температур (наприклад, вдень температура може становити 40 градусів, а вночі всього 15). Відповідно, рослинний і тваринний світ тут не так багатий. На території пустелі мешкають тільки ті організми, які пристосувалися довгий час витримувати відсутність води і їжі.

Полярні пустелі - ще одна цікава зона, яка також відрізняється мінімальною кількістю опадів. Такі області розміщені недалеко від Полярного кола. Цікаво, що практично півроку тут панує день, а наступні шість місяців - непроглядна ніч. Найхарактерніші представники фауни - білий ведмідь, тюлень, пінгвіни.

Як видно, природні зони Землі різко відрізняються один від одного. Кожна з них має власні, унікальні характеристики.