Динамічний стереотип

Стереотипи - це певна послідовність звичних дій, закріплена за допомогою функціональних зв`язків і умовних рефлексів. В мозок людини протягом дня надходить величезна маса подразників. Це, наприклад, можуть бути різні явища і події, фарби, запахи і кольори. Всі ці хаотичні імпульси систематизуються й укладаються в цілісну систему. Наприклад, у кожної людини є свій розпорядок дня, який може бути як жорстким, так і гнучким.

Життя індивіда вкладається в певні рамки. Подібна система стає міцною і відсталої при незмінних умовах існування. Вона ж може бути і рухомий при змінюються процесах.

Динамічний стереотип був відкритий відомим вченим І. П. Павловим. Він застосовував у своїй роботі певну послідовність негативних і позитивних подразників, слідом за цим вироблялися умовні рефлекси. Остаточним результатом виступав динамічний стереотип, який є злагодженою системою певних внутрішніх процесів.

Для того щоб викликати ланцюг умовних рефлексів, не потрібно проводити дію за допомогою первісної цілісної системи подразників. Досить застосувати перший сигнал - і ланцюг рефлексів послідує в автоматичному порядку.



Динамічний стереотип необхідний для економії духовних і фізичних сил. Тут можна навести приклад з повсякденній діяльності. Людина, тільки освоює певний працю, витрачає багато сил на його виконання. Професіонал же засвоїв уже автоматичну послідовність дій і робить свою роботу легше, економічніше і грамотніше.

Змінити стереотипи досить складно. Тут І. П. Павлов зробив ще одне важливе відкриття. У важких або кризових обставинах нервовій системі людини простіше виконувати звичну послідовність дій, ніж ламати стереотип. Індивіду дуже складно пристосуватися до нових, нехай навіть слабких подразників. Придбання нового стереотипу проходить довго, час від часу повертаються колишні реакції. У слабких або виснажених тварин вироблення нової послідовності дій може викликати невроз.



І. П. Павлов пов`язував динамічний стереотип і з людською діяльністю. На доказ він наводив той факт, що у кожного індивіда є певний, звичний уклад життя. Це може бути послідовність у виконанні роботи, графік сну, прийому їжі, відпочинку.

І. П. Павлов пов`язував з фізіологічним підставою важке самовідчуття, що виникає при втраті близьких людей, зміні звичного способу життя, зміні вірувань і світогляду. Тобто колишні динамічні стереотипи ламаються, так як вони більше не є адекватними дійсності, і слідом за цим починається невроз.

Варто зауважити, що звична послідовність дій і реакцій не є відсталої. Вона змінюється, адже вплив зовнішнього середовища надзвичайно непостійно. На формування стереотипів дуже сильно впливає виховання. Так, людині можна прищепити вольові якості, працьовитість і т.п.

І. П. Павлов також зазначає, що усталені, відсталі стереотипи характерні для організму слабкого. Наприклад, практично неможливо поміняти звичну послідовність дій і реакцій у літніх людей.

Існує також соціальний стереотип. Означає він спрощену систему поширених уявлень про деяких групах людей. Так, людина з певної спільноти наділяється провідними якостями його групи незалежно від його характеру. Тобто люди чекають від індивіда передбачуваного поведінки. Найчастіше, соціальний стереотип стосується національних, релігійних і расових груп.




» » Динамічний стереотип