Способи обліку робочого часу на підприємстві. Графік роботи.

У момент прийому на роботу або при кадрових перестановках, кожному співробітнику призначається графік роботи, який використовується при розрахунку нарахувань, що залежать від часу роботи. Сюди входять нарахування за використане робочий і командировочне час, а також нарахування у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Якщо для працівника не вводяться додаткові дані з обліку часу, то нарахування проводяться згідно із загальним графіком. Така форма обліку часу вважається умовно-постійною інформацією. Призначення загального робочого графіка проводиться, як правило, на тривалий період. Така схема обліку виключає необхідність в наданні додаткового впливу співробітника на розрахунок свого робочого часу.

При виробничої завантаженні підприємства скласти загальний графік роботи не завжди представляється можливим. У цьому випадку, облік ведеться з певною періодичністю (наприклад, щомісяця), але, тим не менш, є загальним графіком.

Робочий розклад окремих співробітників (або одного працівника) може відрізнятися від робочого розкладу підприємства в цілому. Однак при цьому схема використання робочого часу може бути складена на тривалий період. При цьому створюється відповідний посадовими обов`язками співробітника його загальний графік. У випадках невідповідності графіка роботи окремого співробітника в певній групі з робочим розкладом цієї групи в цілому, працівнику призначається індивідуальна система обліку робочого часу. Така схема, так само, як і загальний облік, застосовується при створенні планового робочого розкладу, однак складається щомісяця. Таким чином, індивідуальне робоче розклад є альтернативою загальному графіку, призначеному працівникові.

У випадках неспівпадання використаного робочого часу з заданим індивідуальним або загальним графіком, проводиться табельний облік. Робочий табель використовується у випадках, коли не представляється можливим скласти графік роботи на тривалий період або у випадках розрахунку часу за результатами роботи.

При певній формі організації роботи, передбачає самостійний контроль над початком, закінченням і тривалістю робочих днів, призначається змінний графік роботи. При цьому необхідна повна вироблення годин за нормативами, згідно обліковому періоду. Гнучкий графік встановлюється на фіксований термін за взаємною згодою працівника і роботодавця. Надання вихідних днів при такій схемі обліку робочого часу проводиться у відповідність із загальними правилами.

У випадках необхідності в збільшенні припустимої тривалості щоденного робочого часу, для збільшення виробничих обсягів і поліпшення ефективності використовуваного обладнання, призначаються графіки змінності. При цьому кожна призначена група співробітників виробляє роботу, згідно встановленого для неї змінного робочого графіка. Схема обліку такої роботи включає в себе кількість, порядок чергування, початок, тривалість і закінчення кожної зміни. В умовах безперервного виробничого процесу, використовуються відповідні змінні графіки. У таких випадках, як правило, працює чотири бригади, три з яких працюють щодоби в рамках своїх змін, а одна відпочиває. Подібний графік роботи забороняє виробляти роботу протягом двох змін безперервно. Найбільш поширеним порядком чергування робочих змін є прямий порядок, при якому співробітник з першої зміни переходить у другу, далі - в третю зміну. Такий порядок відповідає звичному для людини ритму добової активності.