Що таке стереотип і чи потрібно від нього позбавлятися
Людина не може існувати поза суспільством - факт цей давно доведений. А це означає, що протягом життя людям доводиться постійно стикатися один з одним: з батьками, однокласниками, колегами і навіть пасажирами маршруток. Щоб спростити собі процес сприйняття інших, людина виводить різні класифікації. Часом вони є об`єктивними, коли в основі лежить стать, вік, професія, національність. Проте надмірна систематизація людей таїть у собі небезпеку клішірованія мислення, коли особливості особистості починають приписувати людині лише на тій підставі, що він потрапляє в ту чи іншу соціальну групу.
Що таке стереотип
Спочатку стереотипами називалися топографічні друковані форми для багаторазового повторення тексту. Власне, в перекладі з грецької «стереос» означає «твердий», а «топос» - «відбиток». Однак на початку 20 століття це слово отримало інше, ширше значення. Вперше про те, що таке стереотип з точки зору мислення, сприйняття і поведінки людини, заявив У. Ліппман - журналіст і політичний оглядач. Саме він встановив, що існують стійкі уявлення про поведінку, культурні особливості різних соціальних груп, поширювані на всіх її представників.
Свого роду картинки, що виникають у мозку людини. При цьому стереотипи зазвичай складаються на підставі не особистого, а чужого досвіду. У той же час вони досить живучі. Навіть у ситуації, коли людина переконується в тому, що стереотип не працює, він списує все на випадок або волає до відомого «винятки підтверджують правило». Тим часом, реальність завжди складніше стереотипів, які найчастіше частково або повністю помилкові. Кожен знає, що особистість людини багатогранна, що не буває двох однакових людей. Однак за допомогою стереотипів індивід заганяє в одне речення цілу соціальну групу. При цьому найчастіше вважаючи, що саме у відношенні його самого кліше не працюють, що він - та сама «біла ворона».
Види стереотипів
Існує величезна безліч кліше. Приміром, стереотипи, в основі яких лежить поділ за віком, виглядають так: молодь - невихована, не бажає вчитися, працювати, не поважає старших. Зазвичай після цього слід: «А ось у наш час ...». Знайоме? А адже перші подібні заяви були озвучені ще в давнину. І кожне покоління знову і знову вимовляє одні й ті ж слова на адресу своїх наступників. З іншого боку, хіба не вважають молоді люди похилого віку сварливі консерваторами, не здатними впоратися з прогресом? І чи кожен зможе не показувати пальцем на вбрану за останньою модою бабусю? Адже не положено же!
Про те, що таке стереотип за статевою ознакою, відомо, мабуть, усім. «Всі баби ду .., все мужики ко ...»! Хто не знає цього «правдивого» твердження? Однак існують і гендерні стереотипи, які нав`язують нам соціальні ролі: чоловік - годувальник, який повинен заробляти багато грошей. Місце жінки - на кухні, її призначення - народжувати дітей і догоджати чоловіка. Дівчині нічого робити в гаражі, чоловік не має права вишивати хрестиком ... Ті ж, хто йдуть проти стереотипів, часто стикаються з деякими єхидством: чи не будеш готувати чоловікові котлети - він тебе кине. Про те, що чоловік, може, й котлет не любить, і сам готувати вміє, зазвичай не думається. Тому що жити по стереотипам зручніше і звичніше.
А ось приклади стереотипів релігійних: мусульманство - релігія терору, християнство - милосердя, всепрощення. При цьому часто забуваються середньовічні хрестові походи. Чи варто говорити про те, що будь-яка віра, що відрізняється від загальноприйнятої, тут же сприймається як секта.
Не менш популярні національні кліше: росіяни - алкаші, німці - расисти, американці приземлені (так-так, той самий «ну тупі-е-е!»). А бувають стереотипи і за професійною ознакою. Слюсар? Значить, п`є! Бухгалтер обманює з податками ... та й взагалі обманює. Двірник незмінно матюкається. А домогосподарка, особливо якщо вона побувала в декреті, обов`язково повинна «ОТУП» і «збабіти», і не дай бог вона не любить серіали! А адже подібних прикладів - тисячі! Хоча в повсякденному житті ми навіть не підозрюємо, наскільки нашим мисленням заволоділи стереотипи. Однак чому виникають такі стверджують кліше?
Користь і шкода клішірованія
Стереотипи аж ніяк не марні і виникли, безумовно, не на порожньому місці. Їх безсумнівний плюс в тому, що вони дозволяють менше напружуватися, не витрачати розумові сили на пізнання нової інформації. Приміром, коли за тебе вже давно виведена теорема Піфагора, її потрібно лише вивчити, але не відкривати знову. Так і зі стереотипом: якщо хтось вже довів, що всі блондинки - дурненькі, то навіщо обпалюватися? Адже відомо, що вчитися простіше на чужих помилках.
Так що таке стереотип - зло чи благо? І все ж, швидше зло. Проблема кліше в тому, що вони дають нам занадто спрощене знання, немов ділять світ на чорне і біле, проте кожен, хто вже пройшов фазу юнацького максималізму, знає, що так не буває. До слова, далеко не всі підлітки - некеровані, бунтівні створення. А стереотип існує. Тому і шкодять кліше нормальній взаємодії людей, вводять в оману щодо представників іншої соціальної групи. До того ж, часом вони є обмежувачами прогресу. Адже якщо бути впевненим у тому, що заробити без стартового капіталу неможливо, то і намагатися не варто. Саме тому мислячий стереотипами індивід - це, як правило, людина поверхневий, недалекий, ведений і нездатний на власну думку.
Так, кліше позбавляють від збору зайвої інформації, але вони ж зв`язують руки, блокують розумову, творчу діяльність, відіграють роль шкаралупи, яка, начебто, і комфортна, і безпечна, але за нею знаходиться цілий світ - потрібно тільки пробитися.