Форми буття, їх види та характеристика

Поняття буття відноситься до одних з системоутворюючих у філософії. Різні вчені в різні історичні періоди по-своєму трактували це поняття. Проте всі вони сходилися на думці, що саме буття, форми буття є тими характеристиками, аналізуючи і осягаючи які, людина знаходить відповіді на такі принципові питання, як створення і розвиток навколишнього світу. В даний час найбільш повним філософським визначенням буття слід вважати філософську категорію, яка охоплює і включає в себе абсолютно всю сукупність створених безпосередньо людиною, а також природних і космічних речей і явищ.

Поняття буття як філософської проблеми включає в себе цілий ряд складових. По-перше, це розгляд навколишньої природи і космосу в цілому як цілісної системи, підпорядковується певним законам. По-друге, буття не залишається незмінним, воно постійно розвивається і змінюється, погодившись зі своєю внутрішньою логікою. По-третє, у своєму розвитку буття проходить через процес подолання численних суперечностей, що впливають на його основні прояви і форми.

Основні форми буття можна представити в наступному вигляді:

1. Матеріальне буття, що включає в себе всі прояви тих чи інших природних явищ, речей, процесів. Головною особливістю цієї форми буття є її абсолютно об`єктивний характер, а також те, що вона є первинною по відношенню до будь-якої іншої формі. Основним доказом непорушності та об`єктивності матеріального природного буття є той факт, що, незважаючи на досить активну і руйнівну діяльність людини, останній багато в чому продовжує залежати від навколишнього його середовища.
2. Матеріальне буття людини, яке включає такі складові, як фізичне існування людини як суб`єкта тваринного світу, а також соціальне існування людини в тих чи інших суспільно-історичних умовах. Тут варто особливо підкреслити, що матеріальне буття людини проявляється як би в двох іпостасях: з одного боку, він виступає як частина живої природи, «первинного буття», але з іншого, - він не просто існує в цих умовах, але й активно змінює їх , будучи головним творцем так званого «вторинного буття». Ці дві форми, що знаходяться в чому в суперництві один з одним, мають вирішальний вплив на усвідомлення людиною самої себе і суспільства в той чи інший історичний період.
3. Духовне буття, яке також може бути представлено у вигляді двох взаємопов`язаних, а часто і протистоять один одному, компонентів - індивідуальної духовності і духовності, властивої всьому людству. Насамперед, тут слід зазначити, що сам цей термін означає взаємодію свідомого і несвідомого в житті людини, творчість, моральність, процес пізнання, нарешті. У цьому випадку індивідуальна духовність - це пізнання людиною самої себе, свідомість себе як творчої особистості, що має можливість змінювати навколишню дійсність. Основним проявом загальнолюдської духовності є величезна культурна спадщина, накопичене людством за всю його історію. Це і література, і живопис, і музика, і архітектура зі скульптурою. Але крім цих речових прояви загальнолюдської духовності, є ще й моральні принципи, і різні філософські ідеї, і суспільно-державні теорії. Обидві ці форми буття не лише взаємно доповнюють один одного, але і сприяють взаємному розвитку і духовному вдосконаленню людства. Слід визнати, що духовне буття на сьогоднішній день грає не менш важливу роль, ніж природне і матеріальне.