Роль філософії в житті людини і суспільства

У самому слові «фило-софия», (який, до речі, ввів Піфагор), уже закладений відповідь на питання про те, чому ця наука відіграє таке велике значення в житті кожного з нас. Адже буквальний переклад цього терміна означає «любов до мудрості». А кому з нас не подобається деколи помудрствовать, пофілософствувати? І якщо в області логарифмів лірику розвернутися не можна, а фізик невпевнено відчуває себе в сфері ямба і хорея, то поміркувати люблять і той, і інший. Чому це так, і яка роль філософії у житті людини і суспільства? Аристотель назвав її «пані всіх наук, якій вони, подібно рабиням, не сміють перечити». Сенека ж вважав вміння мислити головним засобом культивування громадянських чеснот, інтелекту і моральності особистості.

«Любов до мудрості» дійсно стоїть над усіма науками. У порівнянні з нею, кожна галузь знання є лише обривком. Роль філософії в житті людини і суспільства полягає в тому, що вона гармонійно поєднує в собі досягнення всіх дисциплін і вибудовує систему нашого пізнання про світ, як про цілісний феномен. Так, філософські погляди змінюються у зв`язку з відкриттями в області інших знань. Наприклад, геліоцентричне пристрій Сонячної системи, відкрите Коперником, і походження людини від вищих приматів в результаті еволюції видів, доведене Дарвіном, змусили переглянути філософські концепції про світоустрій. Але філософія є «сполучною ланкою», яке, користуючись досягненнями в окремих областях, вибудовує певну «картину світу».

Але роль філософії у житті людини і суспільства не вичерпується побудовою загальних принципів світобудови (онтологією). У нашій повсякденності нас, в принципі, мало хвилює, чи рухається Земля навколо Сонця, або навпаки. Філософська онтологія ціннісно й емоційно пов`язана з людським світом, оскільки ставить перед собою питання: «Хто ми в цьому світі?», «Яке наше місце тут?», «На що ми можемо сподіватися?» Тобто, крім онтології, в науці філософії , яку Аристотель ще назвав метафізикою, виділяються відділи антропологія (вчення про людину та її буття), соціальна філософія (Вчення про розвиток людського суспільства і ролі в ньому індивідуума), гносеологія (тобто, теорія пізнання з грецької). Замикають цей ряд релігієзнавство, естетика і етика.

Якщо ми дізнаємося, наприклад, що електричний струм - це рух заряджених електронів, ми засвоюємо цю інформацію розумом, запам`ятовуємо її. Емоції при цьому залишаються не порушеними. Надалі знання про струмі дозволить нам використовувати електрику для своїх потреб і уникати удару великим розрядом. Однак знання про потік електронів не змінить наше життя, що не переверне внутрішній світ, НЕ БУДЕ мотивом діяти так, а не інакше. Роль філософії в житті людини і суспільства важлива ще й тим, що вона вибудовує світогляд, цінності та ідеали. Вона керує вчинками людей, в якійсь мірі зумовлює їх. Пізнаючи яку-небудь концепцію цієї гуманітарної науки, ми відчуваємо до неї симпатію чи антипатію, вона стає «нашою» або ми повністю її відкидаємо, чого не можна сказати у випадку осягнення якої-небудь природної або математичної дисципліни.

Роль філософії в житті людини, індивідуума, важко переоцінити. На питання «Хто я, і навіщо я живу?», «Що буде зі мною після смерті мого тіла?» Відповідає і релігія, але, на відміну від неї, філософія використовує науковий доказовий апарат. Чи відповідає вона втішно на екзистенційні питання? Дивлячись, до якої концепції схиляється даний індивідуум. Моральність - це також продукт філософських поглядів. Повага до кожної особистості, як в іншому універсуму протистоять концепціям макіавеллізм і соціал-дарвінізму.

Те, що людина - це «зоон політикон», тварина суспільна, знали ще античні мудреці. І це істота прагне не пристосуватися до умов світу, а переробити його «під себе». Роль філософії в житті суспільства полягає в тому, що вона шукає відповіді на питання: «Чи можна побудувати на землі ідеальний соціум?», «Яким він має бути?», «Що має управляти людськими масами?», «Чи можливе досягнення рівності і братства чи це - утопія? »