Духовна культура як симбіоз духовної діяльності та її результатів

Духовна культура - це комплекс, що включає до свого складу більш дрібні складові: культуру правову і пізнавальну, моральну і фізичну, релігійну й естетичну. Формуючись з моменту виникнення суспільства, духовна культура, на думку дослідників, орієнтувалася мінімум на два завдання. Перша - збереження цілісності соціуму (суспільства). Друга - осягнення загальних законів буття.

Сьогодні соціологи визначають духовну культуру як якусь програму, що змушує людей сприймати дійсність в певному світлі, оцінювати події та дії упереджено, орієнтуючись на звичні установки. В рамках однієї культури тісно пов`язані образи, духовна культурапринципи поведінки, слова, оцінки.

Часто трапляється так, що те, що в одній культурі вважається безчестям, в іншій може бути ознакою розташування або традиційної поведінки. Наприклад, колись в окремих народів існувало «право першої ночі», яке в інших країнах розглядалося, як образа.



Всі складові духовної культури нематеріальні і проявляються опосередковано.

Духовна культура - це мова, норми, обряди, традиції, закони, твори мистецтва, ритуали, народне і художня творчість.



елементи духовної культуриПосередниками цього нематеріального поняття є різні об`єкти, наприклад, книги, картини, народні костюми, пісні і т. п.

Духовна культура - процес динамічний і пов`язаний безпосередньо з поняттям духовного виробництва. Цей процес - не що інше, як можливість здійснювати діяльність людини, реалізуючи його творчі можливості. Вона пробуджує в людині поняття особистості, розвиває і утворює його, допомагає придбати позитивні особистісні якості.

Не можна плутати начитаність, освіченість з поняттям «духовна культура». Людина може прочитати безліч літератури, вивчити десятки мов, але при цьому ні на крок не просунутися у власному духовному розвитку, не стати здатним до осмислених і відповідальних справах і вчинкам.

Можна стверджувати, що духовна культура - це тандем духовної діяльності та її результатів. Вона повинна проявлятися в повсякденному житті окремої людини і цілого суспільства, відбиваючись у його способі життя, установках.

духовна культура цеЕлементи духовної культури численні:

  1. Мову. Вихідний метод репрезентації світу, засіб існування і найвища форма народної культури. Мова - один з багатьох проявів об`єктивації думки, яка потім відбивається в знаках і символах, усних і письмових формах.
  2. Вірування. Визнання істин без їх перевірки та підтвердження.
  3. Звичаї. Так називають повторювані, стандартні, що сформувалися протягом тривалого часу, але неусвідомлені форми поведінки. Вони відображають особливості життя певної групи: релігійної, етнічної, вікової, сімейної і т. П.
  4. Норми, які обумовлені звичаями. Поділяються на моральні, економічні, політичні і т. П.
  5. Цінності. Складний продукт, що синтезується із звичаїв, нормативних установок, інтересів людей і потреб. Вони можуть бути минущими і вічними, на яких заснована весь Всесвіт. Вчені поділяють цінності на вітальні, соціальні, релігійні і т. П.




» » Духовна культура як симбіоз духовної діяльності та її результатів