Російська філософія 19 століття: ідеї, їх роль і значення
Російська філософія 19 століття являє собою різноманіття вітчизняних політичних вчень та ідеологічних позицій. Позаминуле століття подарував світові таких мислителів, як М.А. Бакунін, П.Я. Чаадаєв, І.В. Киреевский, Ф.М. Достоєвський, А.С. Хомяков, К.С. Аксаков, Т.Н. Грановський, А.І. Герцен, Л.Н. Толстой, К.Н. Леонтьєв, В.Г. Бєлінський, Н.В. Федоров, а також багатьох інших видатних теоретиків.
Російська філософія 19 століття - це відображення ідейних пошуків вчених, які належали до 2 протилежним течіям - західництву і слов`янофільству. Прихильники останнього напрямку вели мову про самобутність розвитку вітчизняного держави, культивували православ`я, вбачаючи в ньому величезний потенціал для соціального майбутнього країни. Специфіка даної релігії, на їх погляд, повинна була дозволити їй стати об`єднуючою силою, яка допоможе вирішити багато проблем суспільства.
Природним продовженням віри в чудодійну могутність православ`я стали політичні ідеї. Кращим варіантом для розвитку вітчизняного держави російські філософи 19 століття, що належали до слов`янофільству, вважали монархічну форму правління. Це не дивно, тому що причиною насадження православ`я на Русі була необхідність зміцнити самодержавство. До числа прихильників цієї течії ставилися К.С. Аксаков, І.В. Киреевский, А.С. Хомяков.
Російська філософія 19 століття також характеризується політичними і моральними поглядами західників. Прихильники світського атеїзму і матеріалізму почитали праці Гегеля, дотримувалися демократичних поглядів і ратували за радикальне повалення існуючої влади. Революційні настрої підтримувалися послідовниками цієї течії в різній мірі, але ідея подолання самодержавства і розвитку соціалізму підтримувалася в однаковій мірі.
Західники стали основоположниками російської освіти, виступали за збагачення вітчизняної культури. Розвиток науки прихильники даного напрямку також вважали пріоритетним завданням. У роботах М.А. Бакуніна, А.І. Герцена, В.Г. Бєлінського, Н.Г. Чернишевського розкриваються ці ідеї. Бачення кожного учасника має свою специфіку, але в працях теоретиків простежуються схожі думки.
Російська філософія 19 століття являє собою найцінніший пласт вітчизняної історії. Сьогодні політична і соціальна реальність не перестають демонструвати яскраві приклади протистояння концепцій, що зародилися більше півтора століття тому.
Знання історії становлення і розвитку ідей, якими характеризувалася культура в Росії в 19 столітті, дозволяє побачити в новому світлі такий феномен сучасності, як введення в школах ОПК. Прихильники даної реформи - нинішні послідовники слов`янофілів, а опозиція - західники 21 століття. Різниця між станом справ у минулій і сьогоднішньої Росії в тому, що раніше протиборчі течії були чітко оформлені і не змішувалися. У цьому явища не настільки однозначні: так, за західницької формулюванням може ховатися «слов`янофільської дійсність». Наприклад, «основним законом» країни Росія проголошується світська держава, що не заважає представникам православної релігії користуватися особливими привілеями.