Звідки сталися назви зірок

З усієї кількості зірок, які можна спостерігати неозброєним оком, власні імена мають близько 275. Назви зірок були придумані в різні епохи, в різних країнах. Не всі вони дійшли до нашого часу в первісному вигляді, і не завжди зрозуміло, чому саме так називається те чи інше світило.

На самих древніх малюнках, які зображують нічний небосхил, видно, що спочатку назву було тільки у сузір`їв. Особливо яскраві зірки були просто якось позначені.

Пізніше з`явився відомий каталог Птолемея, в якому було позначено 48 сузір`їв. Тут уже небесні світила були пронумеровані або були дані описові назви зірок. Наприклад, в описі ковша Великої Ведмедиці вони виглядали так: «зірка на спині чотирикутника», «та, що на його боці», «перша в хвості» і так далі.

Тільки в XVI столітті італійський астроном Пикколомини почав позначати їх латинськими і грецькими літерами. Позначення йшло за алфавітом у порядку убування зоряної величини (блиску). Цей же прийом використовувався німецьким астрономом Байєром. А англійський астроном Флемстид до буквеного позначення додав порядкові номери ("61 Лебедя").

Розповімо про те, як з`явилися гарні назви зірок, їх найяскравіших представників. Зрозуміло, почнемо з головного дороговказною маяка - Полярної зірки, саме так вона найчастіше називається сьогодні. Хоча найменувань у неї налічується близько сотні, і практично всі вони пов`язані з її місцем розташування. Пов`язано це з тим, що вона вказує на Північний полюс і при цьому практично нерухома. Здається, що зірка просто прикріплена до небосхилу, а всі інші світила здійснюють навколо неї своє вічне рух.

Саме через своїй нерухомості Полярна зірка стала головним навігаційним орієнтиром неба. У Росії назви зірок давали їм характеристику: це світило називали «Небесний кол», «Прикол-зірка», «Північна зірка». У Монголії вона називалася «Золотий кол», в Естонії - «Північний цвях», в Югославії - «Некретніца» (та, яка не крутиться). Хакаси її називають «Хосхар», це означає «прив`язаний кінь». А евенки її прозвали «дірою неба».

Сіріус - це найбільш яскраве небесне світило для спостерігача із Землі. У єгиптян всі назви зірок поетичні, от і Сіріус у них називався «Променистою зіркою Нілу», «Сльозою Ісіди», «Царем сонця» або «СОТІС». У римлян же це небесне тіло отримало досить прозаїчну назву - «Спекотна собачка». Пов`язано це з тим, що, коли воно з`являлося на небі, наступала нестерпна літня спека.

Спіка - найяскравіша із сузір`я Діви. Раніше вона називалася «Колос», саме тому Діву найчастіше зображують з колоссям в руках. Можливо, це пояснюється тим, що, коли Сонце знаходиться в Діві, настає пора збирати врожай.

Регул - основне світило сузір`я Лева. У перекладі з латині це назва означає «царьок». Найменування цього небесного тіла більш давнє, ніж самого сузір`я. Його так називав ще Птолемей, а також вавилонські й арабські астрономи. Є припущення, що саме з цієї зірці єгиптяни визначалися з термінами польових робіт.

Альдебаран - основне світило сузір`я Тельця. У перекладі з арабської мови його назва означає "йде услід", так як дана зірка рухається слідом за Плеядами (найкрасивіше розсіяне скупчення зірок), вона як би наздоганяє їх.

Ще про одну з найяскравіших представниць, вона знаходиться в сузір`ї Кіля. Канопус - це її ім`я. Назва небесного тіла і самого сузір`я має давню історію. Саме Канопус був путівником моряків вже за багато тисяч років до нашої ери, він і сьогодні є головним навігаційним світилом в південній півкулі.

Сузір`я, зірки - назви свої вони отримали ще в давнину. Але і зараз вони заворожують своїм сяйвом і залишаються загадкою для людей.