Біографія Януковича - шлях до крісла президента

Неймовірність історії постала перед нами навіч на початку 2014. Леґітимний Президент - сидить в іншій країні, а Україна правлять «путчисти». Чи це не парадокс. Як це вийшло, і яку роль у подіях зіграв Віктор Янукович. Давайте розбиратися.

Біографія Януковича - основні віхи

Віктор Федорович виховувався батьком. Відомо, що його мати Ольга Семенівна померла, коли йому було всього два рочки. Почавши звичайний трудовий шлях з звичайного робітника (1969), швидко набирав обертів. Його лідерські якості були помічені. Вже в 1989 році він був обраний колективом на керівну посаду. Займався організацією діяльності кількох підприємств, потім очолив Донецьку область (1997). Віктор Янукович має величезний досвід господарської діяльності. Що дозволило йому з успіхом займатися роботою уряду. У 2002 році він став Прем`єр-міністром України. Після звільнення (2007) йому довелося піти в опозицію. При цьому він не залишав роботи зі створення альтернативних програм державного будівництва. Його партія регулярно пропонувала Верховній Раді свої концепції стабілізації економіки України. У 2010 році обраний Президентом країни.

Освіта Януковича

Судячи з тих даними, наданими їм самим, він має дві вищі освіти. Одне - інженерне. Він заочно закінчив Донецький політех (1980). Друге - юридичну. У 2001 році він отримав диплом Академії зовнішньої торгівлі. Біографія Януковича містить дані про його наукові ступені. Він є професором. Відомо, що його наукова робота стосувалася побудови інфраструктури великого промислового регіону. Працював він над своєю дисертацією в той час, коли керував Донецькою областю. Тому, зрозуміло, що фактичних даних в ній надано достатньо.

Сім`я

Біографія Януковича досить прозора. Він одружений, має двох дітей. Родина Віктора Януковича створена в 1971 році. Судячи з наявних даних, в цей час Янукович був у в`язниці (про що нижче). У сім`ї народилося два спадкоємця, один з яких продовжив справу батька. Обидва сини в даний час створили свої сім`ї, живуть окремо. В українському суспільстві слово «сім`я» з часом набуло інший зміст. Так стали називати Януковичів за їх не зовсім правові економічні дії. Користуючись своїм становищем, родичі Президента «ділили» бізнес багатьох підприємців, які працювали в країні. Треба відзначити, що дружина президента України Людмила Янукович не стала першою леді. Вона жила окремо, не беручи участі в суспільному і політичному діяльності чоловіка.

Судимості

Перед судом майбутній Президент поставав два рази. Перший раз ще на зорі молодості, в «лихі дев`яності». Тоді він був засуджений за участь у пограбуванні. У той час він був ще неповнолітнім, тому термін отримав невеликий (3 роки). Звільнили його достроково, але вже в 1970 році він знову постав перед представниками Феміди. На цей раз біографія Януковича поповнилася звинуваченням у нанесенні тілесних ушкоджень (бійка). Розгляду у справі були тривалими, оскільки захист знайшла доказ благородства відповідача. Він захищав дівчину від п`яних докучань. Судимості Януковича були з нього зняті (1978) у встановленому законом порядку.

Перша проба

На виборах Президента (2004) Янукович був одним з найперспективніших кандидатів. Його підтримав тодішній лідер країни (Кучма). Але все пішло не зовсім так, як планувалося. У країні спалахнула «помаранчева» революція, спрямована проти чинного порядку. В порушення законодавства було проведено три тури голосування. В результаті Янукович програв. При цьому в першому турі він набрав менше голосів, ніж основний опонент. У другому - виграв. ЦВК оголосив підрахунок, у Януковича було 49,46%. Але представники Ющенка заявили про масові порушення. В результаті переговорів вирішили провести переголосування. Це процедура, яка не обґрунтована ні єдиним законом. Але після її проведення Ющенко був визнаний переможцем. За свідченнями соратників Януковича, йому потрібно було всього лише організувати публікацію підсумків другого туру голосування. Тоді опротестувати їх було б дуже складно.

Діяльність в опозиції

Непримиренним партнерам довелося помиритися. Потрібно було вирішувати безліч назрілих невідкладних завдань. А у Верховній Раді до цього моменту (2006) більшість виявилася у партії регіонів. На угода Янукович погодився з умовою, що його однопартійців перестануть переслідувати за політичними мотивами. У період, що передує парламентським виборам, і після них в Україні був затяжну кризу. Законодавчі збори ніяк не могло прийти до згоди. Непримиренність сил вже тоді була радикальною. Після безлічі спроб врегулювати кризу в 2006 році Януковича затвердили на посаді Прем`єр-міністра. Зовнішньополітичний напрям його діяльності відразу стало діаметрально протилежним поглядам чинного Президента. Янукович намагався направити України на зближення з Росією, тоді як Ющенко прагнув до Євроінтеграції. В результаті парламентської боротьби в 2007 році Прем`єр-міністром стала Юлія Тимошенко. Януковичу знову довелося піти в опозицію.

Партія регіонів

З часом організована Януковичем партія стає все сильнішою і впливовішою. Її традиційно підтримує південний схід країни. Населенню тут імпонує курс на співпрацю з Росією. У зв`язку з політичним кризою 2008 року в країні під загрозою знаходиться саме існування Верховної Ради. Ющенко робить кілька спроб її розпустити. Оскільки блоки то створюються, то розпускаються, народ перебуває в постійній напрузі. Протягом декількох років у ВР відбуваються кілька невеликих «революцій». То створюється антикризова коаліція, то непримиренні вороги - БЮТ і Регіони - намагаються домовитися, щоб почати політичний процес. Результатом цієї метушні стає несподіване зростання авторитету партії Януковича.

Президент

Вибори 2010 роки Янукович проводить «власними силами». Він відразу заявляє, що партія не буде ні з ким домовлятися. В результаті до другого туру у нього залишається всього один опонент - Тимошенко. Після голосування з`ясовується, що Віктор Федорович обігнав її всього на три відсотки. Але бажане досягнуто. Біографія Януковича поповнилася-таки перемогою - він став Президентом України. В першу чергу йому потрібно було вибудувати власну вертикаль влади. Для цього була проведена люстрація силовиків і губернаторів, призначених його попередником. Поступово більшість посад в державних органах посіли представники правлячої партії.

Мовна політика

Незважаючи на надії населення південного сходу, Президент не зробив російську другою державною. Він одразу заявив, що зберігає статус української мови, але для меншин діятиме Європейська хартія. У перший час це питання не загострювався, щоб не підштовхнути суспільство до подальшої конфронтації. Президент робив зусилля для подолання економічної розрухи, що дісталася в спадок від попередника.

Парламент регіонів

Нові вибори до законодавчого органу відбулися в 2012. Це була серйозна боротьба. Сини Януковича встали до лав партії, щоб підтримати батька. В результаті правильної розстановки сил Регіони отримали більшість. Вони зуміли залучити на свою сторону комуністів. Всі питання тепер голосувалися з першого раза, так як опозиція втратила вплив на процес законотворчості.

Криза 2013-2014

Створене Партією Регіонів практичне єдиновладдя в демократичній країні не змогло вберегти суспільство від розколу. Швидше за все, воно й послужило поштовхом до подальших трагічним подіям. Коренем стало питання Євроінтеграції. Янукович підтримував цей напрямок всіма доступними засобами, незважаючи на те, що раніше ратував за іншу зовнішню політику. Але коли прийшов час підписати угоду, зробив різкий поворот. Він заявив, що країна ще не готова до такого тісної співпраці. В результаті в центрі Києва виник другий Майдан. Він збирав майже мільйонні мітинги опозиціонерів. Через три місяці після проведення переговорів і підписання угоди про співпрацю опозиція здійснила державний переворот. Янукович втік з країни, ледь уникнувши смерті. Так легітимний Президент опинився на чужині, не маючи можливості впливати на процеси, що штовхають його Батьківщину до громадянської війни.

Людина досить талановитий і діяльний, Віктор Янукович зумів дістатися до президентського крісла, об`єднавши навколо себе прихильників. Тільки це привело не до відродження країни, а до ще більшого її розколу. Помилки його будуть аналізуватися політиками та істориками, коли черговий криза на Україну буде погашений (якщо це можливо).