«Платон мені друг, але істина дорожче»: походження і зміст виразу

Як часто, потрапляючи під вплив чиїх би то не було поглядів і думок, ми схиляємося перед чужими авторитетами. Часом відбувається це всупереч здоровому глузду. Наприклад, батькам завжди здається: вони знають, що краще для їх дитини. З ким йому дружити, яке хобі вибрати, в якій професії реалізовувати себе. І навіть особисте життя їх чада повинна будуватися за вказівкою дорослих. А чи так вже завжди мають рацію ті, хто дав нам життя? І чи можна вважати похилий вік і чужий життєвий досвід істиною в останній інстанції?

Крилатий вислів

Для таких випадків більше всього підходить вираз, давним-давно став крилатим. Звучить воно так: «Платон мені друг, але істина дорожча». Як у більшості афоризмів, у цього теж є першоджерело. В кінці XVI - початку XVII століття жив-був такий знаменитий письменник - Мігель Сервантес де Сааведра. Всі знають його смішного і ідеального героя - Дон Кіхота з Ламанчі. У другій частині роману, в главі 51, ми натрапляємо на знайоме: «Платон мені друг, але істина дорожча». Так от, значить, звідки в нашу мову прийшла ця фраза! «Амікус Плато, СЕД ма-гіс аміка верітас» - це російська транскрипція афоризму по-латині. Чому ми про неї згадали? Просто Сервантес ознайомив з фразою широкі читацькі маси. Але він тільки повторив на іспанському те, що задовго до нього сказали древні.

Екскурс в історію ...

А тепер подумки на машині часу перенесемося в часи ще більш пізні. IV століття до нашої ери, Стародавня Греція, великий Платон, його філософська школа і праці, які й донині не втратили актуальності та інтересу. В одному з них - творі «Федон» - Платон наводить слова Сократа, яким учнем він був сам, де його геніальний попередник радить менше озиратися на нього самого, відстоюючи свою точку зору. Істина дорожче авторитетів, стверджував Сократ. І автор «Федона» абсолютно з цим згоден. Звідси і: «Платон мені друг, але істина дорожча». Відзначимо, що філософ дає учням точну установку: слід йти до кінця, якщо впевнений у власній правоті, і не думати про те, чи збігається це з думкою їхні вчителі.

Від Платона до Арістотеля

Давньогрецька філософська думка дала світові чимало геніїв. Не можна не згадати про ще один чудовому її представника - Арістотеля. Це теж IV століття до нашої ери, тільки трохи більш пізній період. Його перу належить глибокий і серйозна праця «Нікомахова етика». У ньому Аристотель, продовжуючи думки своїх вчителів (Сократа і все того ж Платона), писав про те, що, як би не були дороги йому друзі, якщо вибирати між ними і істиною, перевагу слід віддати все ж істині. Ось така довга історія у цього висловлювання! Але й вона ще не кінцева, адже багато стародавні автори вважали, що першоджерело всього «сиру-бору» - Сократ, саме його ім`я згадували в афоризмі. Але, як ми встановили, правильніше буде говорити так: «Платон мені друг, але істина дорожче!»

Подальші епохи

Отже, перед нами класичний зразок логічного та культурного феномена. Автор пустив у світ аксіому, що суперечить йому самому. На її основі згодом було складено чимало подібних тверджень «загального змісту». Наприклад, Мартін Лютер, обґрунтовуючи свої релігійно-філософські постулати, говорить майже такий же універсальною формулою, дуже близькою до традиційної: «Платон мені друг, але істина дорожче», тільки згадуючи ще й Сократа і вживаючи вольовий імператив «слід віддати перевагу». Значення її, звичайно, зрозуміло: в будь-якій суперечці в якості арбітра повинна виступати правильність, відповідність здоровому глузду, об`єктивність. Або істина. Саме вона повинна виступати абсолютною цінністю і мати привілеї перед усіма суб`єктивними думками.

Зупинимося на прикладах

У яких же випадках доречно подібний вираз? Практично у всіх, коли мова йде про серйозні принципових рішеннях, від яких, наприклад, може залежати доля важливого наукового відкриття, рішення юридичного питання і т. Д. Або навіть особисті взаємини. У романі Дудинцева «Білі одягу» обговорюються питання, пов`язані з новою галуззю біології - генетикою. Ви запитаєте, яке відношення до всього цього має все той же афоризм: «Платон мені друг, але істина дорожче»? Сенс його безпосередньо пов`язаний з конфліктом, розкритим у творі: одні вчені йдуть на поводу у офіційної влади, погоджуються в усьому з «народним академіком» Рядно (прототип Лисенко). Він заради особистої вигоди і влади «затирає» не тільки своїх талановитих колег, а й відверто фальсифікує і обливає брехнею прогресивні наукові ідеї.

Інші ж не бояться відкрито боротися з цими ретроградами і пристосуванцями, а відстоюють правду всупереч загрожує їм небезпеки. Це Дежкин, Цвях, Стрігалёв, Хейфец. Останній, наприклад, настільки вражений атмосферою прихованої підлості і доносів в колективі, що, хоча серед працюючих там вчених є чимало його друзів, готовий покинути стіни інституту, в якому трудився багато років. «Платон мені друг, але істина дорожче» - значення цього твердження він доводить власними вчинками. Та й не тільки він! Дежкин колись почитав Рядно справжнім професіоналом, людиною великого розуму і таланту, біологом з великої літери. Дізнавшись, що академік опустився до присвоювання собі чужих відкриттів, а їх авторів піддає гонінням і репресіям, також обурюється і встає на захист правди.

«Платон мені друг, але істина дорожче» - що значить це твердження для нього? Багато чого: Дежкин доводить до кінця справу розгромленої підпільної лабораторії. Ризикує життям, передаючи цінні відомості західним колегам, спеціально приїхали заради цього в Союз. А потім багато років, до смерті Сталіна та реабілітації своїх колег, серед яких є загиблі у в`язниці або таборах, живе практично підпільно. Ось на які позбавлення і жертви готові йти принципові люди заради істини!

Гідні приклади дає нам література!