Умовно-постійні витрати - це ... Структура витрат підприємства. Витрати і їх класифікація

У концепції управлінського обліку витрати займають важливе місце, оскільки в ході поточної діяльності їх аналіз є обов`язковим. Умовно-постійні витрати - це загальногосподарські витрати, витрати на рекламу, а також ті, які не залежать від обсягу виробництва. Ця частина витрат є у кожній організації, тому її вивчення і оптимізація дають можливість збільшити прибуток.

Для чого необхідно поділ витрат за класами?

Щоб аналізувати витрати на підприємстві було простіше й ефективніше, їх прийнято класифікувати за певними ознаками. Такий поділ дозволяє виявляти їх співвідношення і обчислювати, наскільки кожна окрема стаття витрат впливає на собівартість продукції і рентабельність бізнесу в цілому.

Щоб структура витрат підприємства мала упорядкованість, необхідно ефективно вести рахунки і прив`язувати витрати до об`єктів. Для цієї мети витрати класифікуються за схожими характеристиками. Вибір диференціювання визначає об`єкт: якщо він змінюється, це може спричинити зміну категорії витрат.

Типи класифікацій:

• Суб`єктивна. Витрати групуються у відповідності з конкретними характеристиками: прямі або непрямі, постійні або змінні.
• Об`єктивна. У цьому випадку суб`єктивна класифікація прив`язується до конкретного об`єкта.

На кожному підприємстві витрати можуть диференціюватися різними способами, щоб структура витрат була чітка і зрозуміла. Управлінський облік дозволяє підібрати найбільш оптимальний метод. Слід зазначити, що всі витрати групуються за видами витрат, носіями витрат і місцем, де вони виникають.

За видами витрати можуть ділитися відповідно до економічно однорідними факторами і за статтями калькуляції.

Носії витрат - це вироби, види робіт або послуги. Ця категорія витрат необхідна для того, щоб визначати собівартість одиниці продукції.

Витрати і їх класифікація залежать і від місця виникнення: це можуть бути виробничі цехи або інші підрозділи. Доцільно групувати витрати в обліку так, щоб інформація була якомога доступніше для аналізу витрат і визначення стратегії економії.

Витрати і їх класифікація

На підприємствах розрізняють основні види витрат:

• умовно-постійні витрати;
• умовно-змінні витрати.

Умовно-постійні витрати - це ті, які не залежать від тимчасового періоду та обсягів виробництва. Ці витрати збільшуються зі зростанням масштабів господарської діяльності, але більш повільними темпами. У деяких випадках їх зростання має тенденцію до стрибків.

Простіше кажучи, умовно-постійні витрати - це ті, які виникають при різко збільшеному обсязі виробництва, наприклад, витрати на додаткове обладнання.

Умовно-змінні витрати включають в себе витрати, які пов`язані з закупівлею і збутом продукції. Їх величина залежить від багатьох факторів: цін постачальників, темпу інфляції та інших.

Валові витрати розраховуються як сума умовно-змінних та умовно-постійних витрат.

Щоб розрахувати в кооперованому будівлі умовно-постійні витрати, формула повинна бути наступна: необхідно скласти витрати по всіх підприємствам і установам, які відносяться до кооперованих будинків.

Внутрішні і зовнішні витрати

По відношенню до навколишнього середовища витрати класифікуються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні витрати підприємство фінансує власними силами, а турботу про зовнішні доручає іншим організаціям або суспільству в цілому.

Угруповання витрат за напрямами і статтями застосовується для обчислення витрат на виготовлення та реалізацію товарів або послуг. Щоб було зручніше підрахувати збитки і прибуток, проаналізувати собівартість і встановити ціни, складається Калькуляційний лист. За статтями витрати діляться залежно від того, яку роль вони відіграють на підприємстві і на які потреби використовуються.

Непрямі і прямі витрати

На непрямі або прямі витрати діляться залежно від методу віднесення витрат на собівартість.

Непрямими називаються ті витрати, які не нараховуються на одиницю продукції, а накопичуються на рахунках. Після цього вони розрахунковим способом включаються в собівартість. Як правило, непрямі витрати беруться до уваги на місцях їх виникнення, а потім розподіляються між типами продукції. До них можна віднести зарплату тимчасових працівників або витрати на придбання додаткових матеріалів.

Прямі витрати нараховуються на підставі первинних документів на кожну одиницю продукції. Усі витрати, які стосуються конкретного товару, називаються прямими: закупівля сировини і матеріалу, зарплата основних робітників, а також будь-які інші матеріальні витрати. Здійснюючи калькуляцію об`єкта, необхідно розуміти, що чим більше питома вага прямих витрат, тим точніше можна розрахувати собівартість одиниці товару.

Витрати техніко-економічного характеру

Згідно техніко-економічним призначенням, витрати можна поділити так:

• Основні.
• Накладні.

До основних витрат прийнято відносити ті, які безпосередньо пов`язані з процесом виробництва або наданням послуг. Це витрати, необхідні для того, щоб здійснити виробництво і випустити конкретний товар: вартість закупівлі матеріалів, витрати на електроенергію, паливо, оплату праці та інше.

Загальновиробничі та господарські витрати вважаються непрямими. Вони пов`язані з обслуговуванням структурних підрозділів підприємства.

Витрати, що характеризують діяльність підприємства

Щоб проаналізувати діяльність підприємства в цілому і дати оцінку готової продукції, структура витрат підприємства має такий вигляд: витрати діляться на вхідні і минулі. До входять відносяться придбані засоби, які використовуються для отримання прибутку. Якщо з часом вони втратили актуальність або витратилися, їх переносять у минулі витрати.

В активі балансу входять витрати можуть відображатися в якості товарів, готових виробів, запасів або незавершеного виробництва.

Витрати, які відносяться до соціальних чи управлінським програмам розвитку, прийнято називати дискреційними. Щоб отримати середні питомі витрати, необхідно скласти питомі постійні та змінні витрати.

Види змінних витрат

В залежності від зміни обсягів виробництва, непостійні витрати можуть ділитися на види:

• Пропорційні. Ці витрати змінюються такими ж темпами, як і масштаби виробництва.
• Прогресивні. Такі витрати збільшуються набагато швидше, ніж темп зростання активності підприємства. Це може бути пов`язано з перебоями в роботі або простоями.
• Дегресивним. Щоб підвищити прибуток і знизити собівартість, темп цих витрат повинен перевищувати темпи прогресивних і пропорційних витрат.

Умовно-змінні і умовно-постійні витрати - це важливі показники в будь-якому бізнесі, тому необхідно чітко розуміти механізм їх утворення.