СОТ - що це? Організація СОТ: умови, країни, членство

Кожен з нас регулярно чує в новинах про СОТ. Інформацію про цю організацію можна зустріти і в підручниках з географії та економіки. Її діяльність дуже важлива для європейських країн, але наші співвітчизники знають про неї небагато. Останнім часом дуже активно обговорюється така тема, як «Росія і СОТ». І на хвилі збільшеного інтересу давайте спробуємо розібратися в цьому складному економіко-політичному питанні.

Структура і організація

Отже, СОТ - що це? Абревіатура розшифровується як «всесвітня організація торгівлі». Вона була заснована в 1995 році для розширення свободи торговельних відносин в усьому світі, а також між державами, які вступили до СОТ. В основу лягло Генеральна угода з торгівлі і тарифів, створене в 1947 році.

Штаб-квартира організації розташована в Швейцарії (Женева). На даний момент генеральним директором структури є Паскаль Ламі, а на середину 2013 року в її склад входило 159 країн. Генеральному директору підпорядковується Генеральна рада або секретаріат, який в свою чергу керує кількома комісіями.

Головний офіційний орган СОТ - Міністерська конференція. Вона збирається не рідше одного разу в дворічний період. За всю історію існування структури було організовано шість таких конференцій, і майже кожна з них супроводжувалася низкою протестних акцій з боку ворогів глобалізації. Думаємо, ми відповіли на питання: «СОТ, що це?». Тепер перейдемо до розгляду цілей цієї організації.

Три головні цілі

1. Безперешкодний сприяння міжнародній торгівлі та усунення бар`єрів, що заважають цьому. Організація СОТ не допускає при цьому негативних наслідків і різних зловживань. Для окремих підприємців, підприємств та відомчих організацій норми міжнародної торгівлі не змінюються без попереджень. Їхній зміст ясний і зрозумілий, а застосування - послідовно.

2. Оскільки у підписанні текстів угод бере участь багато країн, між ними постійно виникають дебати. СОТ виступає посередником у переговорах, вводячи ряд нормативних обмежень і створюючи надійність, що допомагає уникнути конфліктів.

3. Третій важливий аспект роботи організації - врегулювання суперечок. Адже у беруть участь у переговорах сторін, як правило, різні цілі. Контрактів і угод, укладених за посередництва СОТ, часто необхідно подальше тлумачення. Всі спірні моменти краще вирішувати в установленому організацією порядку, заснованому на взаємно узгоджених юридичних аспектах, що забезпечують сторонам рівні можливості і права. Саме тому всі угоди, підписані в рамках організації, включають пункт про умови врегулювання спорів.

П`ять принципів

В даний час виділяють п`ять принципів, яким повинна відповідати світова торгова система.

1. Відсутність дискримінації

Жодна держава не має права обмежувати інше шляхом накладення обмежень на імпорт і експорт товарів. В ідеальному варіанті національна та іноземна продукція повинна продаватися на внутрішньому ринку країни в однакових умовах.

2. Зниження протекціоністських (торговельних) бар`єрів

Торгові бар`єри - це фактори, що перешкоджають появі іноземних товарів на внутрішньому ринку якої-небудь держави. Насамперед до них відносяться імпортні квоти і мита. Також на міжнародну торгівлю впливає політика встановлення обмінних курсів валют та адміністративні перепони.

3. Передбачуваність і стабільність торгових умов

В урядів, інвесторів та іноземних компаній повинна бути впевненість у незмінності торгових умов (тарифних і нетарифних бар`єрів) раптовим і довільним чином.

4. Стимулювання змагальної складової

Щоб конкуренція між фірмами різних країн була рівноправною, необхідно припиняти нечесні способи боротьби - експортні субсидії (державна підтримка фірм-експортерів) і застосування демпінгових (спеціально занижених) цін для виходу на нові експортні ринки.

5. Пільги для держав з низьким рівнем розвитку

Як правило, країни СОТ мають сильну економіку, але є й слаборозвинені держави, яким організація надає особливі привілеї. Цей принцип вступає в протиріччя з іншими, але він потрібен для втягування в міжнародну торгівлю держав з низьким рівнем розвитку.

Функції

• контроль дотримання умов базових угод СОТ;
• врегулювання спорів з проблем зовнішньоекономічної торгівлі;
• допомогу як розвиваються, так і малорозвиненим країнам;
• співробітництво з різними міжнародними організаціями;
• створення сприятливих умов для переговорів між членами СОТ;
• контроль політики країн у сфері міжнародної торгівлі.

Процедура приєднання

Ми практично розкрили питання «СОТ - що це?». Залишилося розглянути найбільш важливу його частину - процедуру приєднання, відпрацьовану за довгі роки існування організації. Судячи з досвіду країн-претендентів, процес займає приблизно 5-7 років.

На першому етапі спеціальні робочі групи проводять багатосторонній аналіз торгово-політичного режиму та економічного механізму держави, що приєднується на предмет їх відповідності правилам і нормам СОТ. Потім починаються переговори за умовами вступу в організацію країни-кандидата. Причому в них можуть брати участь і зацікавлені держави, що входять в робочі групи.

Головна тема переговорів - «комерційно значимі» поступки, які отримають країни СОТ щодо доступу на її ринки після офіційного вступу держави-кандидата в організацію. Не менш важливий для обговорення питання - терміни прийняття на себе зобов`язань, що випливають з членства.

У свою чергу приєдналася держава отримає права, які є у інших членів СОТ. Це припинить її дискримінацію на зовнішніх ринках. Якщо який-небудь член організації здійснює протиправні дії, будь-яка країна може звернутися зі скаргою в ОРС (Орган з вирішення спорів). На національному рівні його рішення зобов`язаний виконувати кожен учасник СОТ.

Заключний етап складається в ратифікації законодавчим органом держави-кандидата всіх документів, погоджених Робочою групою і затверджених Генеральною радою. Після цієї процедури країна-кандидат отримує відповідний статус.

Росія і СОТ

Так як економіка нашої країни (ще з часів розпаду СРСР) все більше інтегрувалася в міжнародну торгівлю, стала виникати необхідність у виході на світову арену. Вперше вступ до СОТ обговорювалося російським керівництвом ще в 1995 році, тоді ж були проведені переговори. Приєднання країни до цієї організації надасть безліч переваг. А враховуючи темпи розвитку глобалізації, їх отримання стає стратегічним пріоритетом. Бонуси, які отримає Росія після вступу до СОТ:

• кращі умови для доступу наших товарів на світовий ринок;
• розширення можливостей для російських інвесторів в плані виходу на ринки інших країн-учасників організації;
• поліпшення іміджу держави на міжнародній політичній арене;
• можливість використання законодавчої бази СОТ для вирішення торгових споров;
• участь у розробці правил і норм міжнародної торгівлі з урахуванням власних інтересів.

  

У 2012 році завершився 16-річний переговорний процес щодо вступу РФ до СОТ. До Конституційного суду був відправлений міжнародний договір на предмет перевірки його відповідності російському законодавству. У липні 2012 року суд визнав прописані в договорі умови СОТ законними, як і все угоду в цілому. Через 11 днів президент Путін В.В. підписав відповідний указ про вступ Росії до цієї організації.

Критика

Сподіваємося, ми досить докладно розповіли про цю організацію, і у вас більше не виникне питання: «СОТ - що це?». На закінчення кілька слів про критику.

Багато людей не згодні з принципами СОТ про вільну торгівлю. Вони вважають, що дані принципи не сприяють створенню більш процвітаюче життя для більшості громадян, а лише призводять до збагачення і без того заможних країн (і окремих особистостей). Також договори СОТ звинувачуються в несправедливому пріоритеті багатим державам та мультинаціональним корпораціям.

Критики вважають, що невеликі країни-члени СОТ не мають впливу в організації, а розвинені - концентруються виключно на власних комерційних інтересах. Також, на думку експертів, питання захисту навколишнього середовища і охорони здоров`я завжди ховаються на другий план на догоду додатковим пільгам для бізнесу.