Соціальний захист як умова забезпечення безпеки дитини в школі

Соціальний захист - це система заходів, що реалізуються державними та громадськими організаціями щодо забезпечення гарантованих мінімальних достатніх умов життя, підтримці життєзабезпечення і діяльного існування людини.

У будь-який час для будь-якого суспільства проблема соціального захисту дітей була актуальною. Цей зв`язок виражається в тому, що діти, з притаманною їм недостатньою самостійністю в житті, на рівні фізичного, психічного і життєвого досвіду завжди потребували і потребують повсякденної опіці дорослих. Можна сказати, що утримання дітей, задоволення їх потреб, захист їх від загроз і небезпек є обов`язком не тільки батьків, але і всього суспільства в цілому і держави.

Загальне поняття дитинства розглядається в багатьох підходах до його визначення в різних галузях знань. Це істотно ускладнює чітке визначення об`єкта соціального захисту. У преамбулі «Декларації прав дитини» дитина визначений як людина «фізично і розумово незрілий», тому йому потрібно приділити особливу увагу соціуму на будь-якому рівні [2]. У Сімейному кодексі РФ записано, що «дитиною визнається особа, яка не досягла повноліття, тобто 18 років».

Урядом РФ, зацікавленим у розвитку системи соціального захисту дітей, розроблені спеціальні цільові програми, які передбачають взаємодію декількох міністерств і відомств (освіти, охорони здоров`я, внутрішніх справ РФ та ін.). Однак на наш погляд, програми лише в деякій мірі охоплюють проблему захисту дітей і, як правило, спрямовані тільки на певну їх категорію. Адже якщо дитинство так добре охороняється державою, суспільством, усіма людьми, то чому виникає проблема підвищення ефективності соціального захисту? Очевидно, нам потрібна злагоджена структура захисту дітей, в якій ясно представлені функції всіх суб`єктів соціального виховання, починаючи батьками і закінчуючи державою.

Будь-який батько хоче захистити своїх дітей від будь-якої загрози і небезпеки, це зрозуміло. Якщо рухатися далі по ланцюжку, то потрібно приділити велику увагу захисту дітей в освітніх установах, адже саме тут дитина отримує знання, формує себе як особистість, саме тут дитина формує свої інтереси і знаходить позицію, з якою він буде надалі рухатися по життю.

У педагогічному колективі школи всі учасники, взаємодіючи між собою, допомагають дітям реалізуватися і організовують для дітей ті умови, в яких вони можуть відчувати себе комфортно і розкриватися як особистість. Безпосередніми учасниками діяльності щодо соціального захисту дитини в школі є не тільки викладачі, а й соціальні педагоги, шкільні психологи і неспроста в наших школах існує посада класного керівника. Всі ці люди за допомогою різних форм і методів намагаються захистити дитину від можливого негативного впливу і допомогти йому в розвитку умінь самому захиститися від негативних впливів соціального середовища.

Завдання виховання, зміст і форми діяльності класного керівника відрізняються своїм різноманіттям. Вони визначаються інтересами, запитами, потребами дітей та їх батьків, умовами школи, соціуму, класу. У їх чисто також потрібно включити і можливості самого педагога, крім того, його роль визначається і змінюється в залежності від досвіду колективної діяльності, віку вихованців та інших факторів. Серед педагогічних функцій класного керівника домінуючою є функція виховання учнів, яка полягає в суміщення зусиль усіх педагогів, спрямованих на вирішення цієї задачі, в єдине ціле. Соціальний захист дітей від негативних факторів навколишнього середовища також займає важливе місце в класному керівництві. Соціальний захист в діяльності класного керівника - це система роботи, що забезпечує нормальні соціальні умови для фізичного, духовного, морального і розумового формування, розвитку і функціонування дітей, запобігання утиску їх людської гідності, інтересів і прав. Реалізація такої функції покликана забезпечувати можливість для повноцінного розвитку дитини в існуючих умовах соціуму та економіки. Діяльність класного керівника у цій сфері - це діяльність не тільки самого виконавця, а й координатора, що допомагає дітям та їх батькам отримати соціальну підтримку.

Класний керівник проводить комплекс психолого-педагогічних дій, що забезпечують тим самим повноцінне соціальний розвиток дитини, формує його індивідуальність, адаптивність до різних ситуацій. При реалізації цієї функції класний керівник не тільки вирішує гострі одномоментні проблеми, він повинен бути готовий до випередження подій, відводити від дітей проблеми і труднощі, які можуть з`явитися на його шляху. Буде доцільним поглянути на соціальний захист у діяльності в широкому і вузькому сенсі слова. У вузькому сенсі це діяльність, яку класний керівник спрямовує на захист дітей, які опинилися в особливо важких ситуаціях. Це діти з багатодітних сімей, сироти, діти-інваліди, біженці та інші, які потребують особливого соціального захисту. А в широкому сенсі - це соціальнозащітная робота з усіма дітьми та їх батьками в різних напрямках. Звідси можна зробити висновок, що об`єктом соціального захисту, соціальних гарантій є всі діти, і не залежить те якого вони походження, благополуччя їх батьків. Ефективність діяльності класного керівника служить реальна соціальна захищеність кожної конкретної дитини. Об`єктивними показниками є відповідність соціальних, матеріальних, духовних і культурних умов життя дитини прийнятим в сучасному суспільстві нормами побуту, навчання, відпочинку. А суб`єктивними показниками характеризується ступінь задоволеності чи незадоволеності соціальною захищеністю самих дітей. Таким чином, соціальний захист і виховання дитини є стрижнем, навколо якого будується діяльність класного керівника, наповнюючи його змістом.

Ще одні фахівець, який реалізує соціальний захист дитини - це соціальний педагог. Об`єктом діяльності соціального педагога є діти, які потребують допомоги для їх соціалізації. Це діти з інтелектуальними, психологічними і соціальними відхиленнями (що з`явилися в результаті повноцінного соціального розвитку, але неефективного соціального виховання), а також діти, які мають фізичні порушення розвитку (сліпі, глухонімі, що хворіють дитячим церебральним паралічем та ін.) [3].

Цілями діяльності соціального педагога є створення умов для безпеки і психологічного комфорта- задоволення його потреб-подолання негативних явищ у сім`ї, школі.

Соціальний педагог спільно з батьками є організатором поза навчального часу школяра: спрямовує роботу педагогічного колективу школи, керує підготовкою навчального плану соціальної роботи в школі. Особливу увагу він приділяє дітям, виключеним зі школи, допомагає їх поверненню до навчання. Проводить благодійні заходи, організовує свята для хворих дітей і дітей сірот- контролює отримання багатодітними сім`ями соціальних привілеїв і багато іншого, а також займається правовим вихованням учнів, не тільки формуючи правові переконання, але й виробляючи навички соціального самозахисту.

Важливий напрямок соціального захисту дитини - забезпечення сприятливих умов його адаптації в школі, що особливо актуально в перші місяці його перебування в школі. Це в першу чергу стосується першокласників і діда, які переходять ін початкової школи на середню ступінь навчання.

Розвиток дітей-дошкільнят протікає в різноманітній формі, але коли діти приходять у школу, то школа починає пред`являти до всіх однакові вимоги. Відхилення від цих вимог викликає труднощі не тільки для вчителів, а й ускладнює життя школяра. І навіть якщо говорити про індивідуальний підхід, то він виявляється практично не реалізованим і це не через те того що в класі більше 25 учнів, а справа в тому, що стандартність вимог закладена в програмі не може бути чітко і повністю засвоєна всіма учнями. Тут і починаються труднощі у навчанні, з`являються конфліктні ситуації між дітьми. Для усунення таких труднощів і існує посада шкільного психолога [1].

Шкільний психолог здійснює в школі свою професійну діяльність, спрямовану на збереження психічного і соціального благополуччя вихованців в процесі навчання в установах. Він може сприяти охороні прав особистості, так само сприяє отриманню гармонії в установі. Визначає фактори, які можуть вплинути розвитку особистості учнів, вживає заходів щодо надання психологічної допомоги учням, їхнім батькам, а так само педагогічному колективу у вирішенні конкретних проблем. Формування психологічної культури в учнів я є однією з основних функцій шкільного психолога. У його роботу входить консультація шкільних працівників з питань розвитку даної установи, застосування психології у навчанні та вихованні.

Іноді для дітей дуже важливо висловити свої проблеми для цього й існує психолог. Адже батькам дитина просто може боятися розповісти, що в нього сталося чи трапилося, на це і розрахована діяльність шкільного психолога. Проведення масових заходів у школі за участю психолога звичайно надає величезне значення, але є мало ефективним. Необхідно з перших років навчання дитини в школі пряме спостереження психолога, для виявлення будь-яких відхилень, щоб у майбутньому на це орієнтуватися і пустити все в правильне русло. Величезну допомогу надає шкільний психолог при вирішенні конфліктів між навчальними, він шукає компромісні рішення проблеми, що склалася, тим самим стабілізує обстановку між дітьми. Роль шкільного психолога має велике значення для життя школи, так він допомагає учням і батькам розібратися в собі, налагодити взаємини і досягти бажаного результату в розвитку навчаються.

В освітньому процесі роль кожного педагога в рівній мірі важлива і значуща. Всі ті кошти, методи, прийоми, технології, які вони використовують, допомагають сформувати в дитині особистість, здатну самостійно жити і функціонувати в сучасному суспільстві. Тому необхідно враховувати соціальний захист кожного вихованця, кожним працівником школи. Кожен вчитель в якійсь мірі повинен володіти якостями та шкільного психолога і соціального педагога і класного керівника, та й повинен бути просто хорошим другом кожному учневі. Адже досвід переданий учителем нагоді кожному учневі в житті.

У сучасній Росії існують різні рівні соціального захисту дітей, які у нас використовуються як на федеральному, так і на регіональному рівнях. В арсеналі батьків, шкіл, громадських організацій, держави та інших суб`єктів соціального захисту дітей знаходиться цілий набір методів, застосування яких дозволить домогтися бажаного результату в соціальний захист дітей.

Насправді ж в наших школах, робота по соціальному вихованню проводиться не в повній мірі. В одних школах є психолог, в інших є соціальний педагог, але тільки в рідкісних випадках обидві посади існують в одній школі. Це вимагає величезної самовіддачі вчителів, що значно зменшує рівень соціальної захищеності дітей. Одні функції соціального захисту виконуються, інші частково, а деякі й зовсім забуті. Але ж ми хочемо виховати прогресивне, соціально розвинуте, здатне досягати нових вершин, суспільство. Отже, на початковому етапі становлення людини його необхідно захищати від різних можливих загроз, і школа повинна бути для дитини місцем, де б він був захищений і повноцінно розвивався. Тому необхідно в усіх школах застосовувати систему соціального захисту, що включає в себе класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога, які, взаємодіючи між собою, можуть досягти бажаного результату.

Література

1. Василькова Ю.В. Методика й досвід роботи соціального педагога: навч. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М .: Академія, 2002.

2. Декларація прав дитини // Міжнародна захист прав і свобод людини: СБ док. - М., 1990.

3. Піддубна Т.Н. Довідник соціального педагога / Т.Н. Піддубна. - Ростов н / Д 2005.