Звільнення Чехословаччини в 1945 році

Битви за звільнення Чехословаччини почалися ще у вересні 1944-го. У той час радянська армія вступила на територію країни. Розглянемо далі, як проходило визволення Чехословаччини в 1945. Фото битв також будуть показані в статті.

Історичні відомості

Радянська армія вже звільнила практично всю територію Словаччини. Фашисти були вигнані зі столиці країни Братислави, великих промислових центрів Брно і Моравська-Острава. Угруповання вермахту була розгромлена, упав Берлін. Все це призвело до розвалу військової машини Німеччини. Діяли на італійському і західному фронтах фашистські війська припинили опір. Німецькі солдати почали здаватися. Була весна 1945-го. Звільнення Чехословаччини було наступним кроком до загальної мети - знищити фашизм. Німецькі війська все ще знаходилися на її території і продовжували наполегливу оборону.

Звільнення Чехословаччини в 1945 році: позиції німців

На початку травня на лінії 1, 3, 4 і 2-го Українських фронтів на рубежі Штернберк, Крнов, Штрігау, Каменц, Вурцен, на захід від Штоккерау, Глогніц, Брно тримали оборону війська з групи "Центр". Командував ними фельдмаршал Шернер. Разом з ними опір чинила частину військ з групи "Австрія". Їх очолював генерал Рендулич. Всього оборону тримало 65 дивізій, п`ятнадцять окремих полків і 3 бригади. Основні сили ворога перебували перед лівим флангом і центром 1-го Українського фронту. Вони діяли, спираючись на потужну оборону, підготовлену завчасно. Перед правим флангом опір противника було слабкіше, лінія зіткнення армій була нестабільною. На напрямах другого і четвертого Українських фронтів розташовувалися ворожі укріплення польового типу, сформовані в тактичній глибині. Використовуючи потужні підготовлені позиції, фашисти продовжували шалений опір. На деяких ділянках німецькі сили навіть робили контратаки.

Загальне політичне становище Німеччини

Фашистське керівництво до кінця війни схиляло ще досить великими силами. Не бажаючи ні за яких умов визнати безнадійність становища, монополістичні кола і правляча верхівка продовжували слідувати наміченим раніше політичному курсу. Німецьке керівництво спробувало укласти сепаратну угоду з Великобританією і США. Таким чином, передбачалося роз`єднати союзників, вигравши час для збереження своєї держави. Деніцкое уряд припускав затримати просування радянської армії на західні території. За рахунок цього відкрився б безперешкодний прохід на захід, за яким послідувало б визволення Чехословаччини в 1945 американцями і англійцями. Крім цього, війська США та Великобританії змогли б окупувати більшу частину території Австрії та Німеччини. У цьому зв`язку був відданий наказ фашистським збройним силам. У ньому йшлося про те, що внаслідок того, що боротьба проти західних країн стала безглуздою, необхідно скласти зброю в Голландії, Данії і Північно-Західній Німеччині. Разом з цим боротьбу на східних фронтах було наказано продовжувати.

Нарада фашистського керівництва

У Моравії і Чехії наростало народно-визвольний рух. Що істотно ускладнювало становище фашистської армії на цих територіях. Звільнення Чехословаччини в 1945р. супроводжувалося активною партизанською боротьбою місцевого населення. Так, до початку березня в країні налічувалося 20 народно-визвольних об`єднань, загонів і бригад. У них брало участь більше 7700 добровольців. Фашистське керівництво неодноразово обговорювало обстановку в Чехословаччині. 3 травня було скликано чергову нараду. На ньому, крім членів деніцкого уряду, були присутні Йодль, Кейтель, Франк (намісник Моравії та Чехії), а також начальник штабу об`єднання армій "Центр" Нацмер. Становище військ було безнадійним. Однак, суперечачи здоровому глузду, фашистське керівництво вирішило, що капітуляція військ на східному фронті неможлива. На нараді, обговорюючи важке становище армії Шернера, погоджуючись з тим, що обстановка змушує його скласти зброю, проте прийняли рішення продовжувати опір. Німецьке керівництво розуміло, що якщо війська капітулюють, то всі сили Німеччини виявляться у владі росіян. У зв`язку з цим прийняте раніше рішення займати вичікувальну позицію було підтверджено на нараді. Разом з цим передбачалося розпочати підготовку групи армій "Центр" для відходу на захід і капітуляції перед військами США.

Звільнення Чехословаччини в 1945 (коротко)

Обстановка, яка склалася на військово-політичній арені до кінця квітня - початку травня, вимагала вжиття екстрених заходів. Звільнення Чехословаччини в 1945 році почалося ще до того моменту, як був закінчений розгром угруповання противника в Берліні. Ставка Верховного командування прийняла рішення про початок Празької операції. 1-2 травня в деяких містах Чехословаччини пройшли стихійні виступи проти фашистів. Поступово вони стали набувати більш організовану форму. Звільнення Чехословаччини в 1945 р полегшувалося вельми вигідною позицією радянських військ. Діяла на території країни вороже угруповання була оточена з південного сходу, сходу і півночі. Тут діяли армії 1, 2 і 4-го Українських фронтів. Війська Першого перебували на 650-кілометровій лінії між Крнов і Потсдамом.

Правий фланг і центр

Вони почали перегруповування і підготовку до наступу в празькому напрямку. У складі військ були присутні сили другої армії Війська Польського, 3 і 4-й танкові, 1, 3, 4, 5-й гвардійські, 7-й механізований корпусу, а також 52, 28, 13-а армії. В цей же час сили лівого флангу тримали оборону на кордоні північніше Крнов, західніше Левенберга. Шоста армія продовжувала блокування гарнізону фортеці Бреслау. Наземні війська підтримувала Друга повітряна армія. Нею командував Красовський. Основні сили авіації також перенацілює на визволення Чехословаччини. У 1945 р, діючи між Крнов і Всетін в смузі в 220 кілометрів, 4-й Український фронт у складі 31-го танкового корпусу, 1, 38, 60-го гвардійського полку і 18-ї армії, закінчував Моравсько-остравського операцію. На цій лінії підтримку наземним силам надавала 8-а повітряна армія. У її складі перебувала 1-я змішана чехословацька авіаційна дивізія.

З 26 березня війська фронту знаходилися під командуванням Єременко. У смузі шириною в 350 км, від Всетіна до Корнейбург, визволення Чехословаччини в 1945 р проводила армія 2-го Українського фронту. У правому крилі були присутні 6, 53, 40-а гвардійські танкові, 1 і 4-та румунські армії під командуванням Атанасиу і Дескелеску. Військо просувалося у напрямку до Оломоуц, назустріч армії 4-го Українського фронту. Решта сил (1-я кінно-механізована гвардійська група Плієва, 46-а армія і 7-а гвардійська) були спрямовані на оборону. У резерві фронту перебував 23-й танковий корпус. З повітря наземні війська, що проводили визволення Чехословаччини в 1945 р на правому фланзі, підтримувала 5-я авіаційна армія.

Завершення операції

Звільнення Чехословаччини в 1945 р проводилося на 1 220-кілометровій смузі. До початку травня в операції брали участь три Українські фронти у складі 20 загальновійськових (у числі яких були румунська і дві польських), 3 повітряних і 3 танкових армії, 5 танкових, кавалерійський і механізований корпуси, а також кінно-механізована група. Чисельність радянських солдатів перевищувала фашистських більш ніж удвічі. При цьому кількість танків було приблизно однаковим. Вирішальний перевагу вітчизняна армія мала в авіації і артилерії. Тут нашу перевагу було триразовим. За рахунок сприятливої загальної військово-політичної ситуації, завдяки вигідним позиціям на лінії фронту радянські війська в короткий термін провели визволення Чехословаччини в 1945 році.