Астраханське повстання - символ російського духу
Історія Російської імперії сповнена різних цікавих фактів, які зобов`язаний знати кожен поважаючий себе громадянин федерації. Астраханське повстання (причини і його наслідки), скасування кріпосного права, Полтавська битва зі шведами - все це невід`ємна частина історії, а з неї, як кажуть, слів не викинеш. Незважаючи на те що дуже довгий час завдяки радянським властям, зокрема, Леніну і Сталіну, вся історія нівечилася, до наших днів дійшла величезна кількість фактів, які і є основою сучасного трактування пішли в року подій.
Повстання в Астрахані
Дане повстання почалося в 1705 році і було піднято завдяки стрільцям, солдатам і працівникам міста під назвою Астрахань, де саме повстання і відбувалося. Воно залишило кривавий слід на сучасній історії Російської федерації. Більш ніж 300 осіб стали жертвами цього кривавого місива, яке не принесло ніяких дивідендів людям, які намагалися змінити щось таким шляхом. Насильство ніколи не несло за собою нічого хорошого, але хіба у цих людей був якийсь інший вибір в боротьбі проти царської влади Російської імперії.
Загальні відомості про Астрахань того часу
У далекому 1705 Астрахань була великим торговим центром не тільки імперської частини, а й всієї Європи. Різниця між прошарками соціуму була дуже відчутна, адже різні купці стояли на чолі і, можна сказати, заправляли всім у цьому місті. Велика кількість робочих місць, які надавав торговий місто-порт Астрахань, залучав в нього чимала кількість дешевої робочої сили. Крім цього, завдяки своєму географічному положенню Астрахань була містом-центром торгівлі зі Сходом, тому крім росіян тут завжди було багато вірменських, перських та інших азіатських купців. Місто був обладнаний міцними оборонними спорудами, але царська влада побоювалася далеко не набігів, направляючи туди гарнізон з 3 650 стрільців. Вони були покликані дати відсіч будь-якому повстанню, яке спіткає цей великий торговий центр, адже він приносив чималі гроші в казну.
Астраханське повстання 1705. Причини
До точному тезі причин повстання історики так і не прийшли, але головною версією є жорсткість правил і норм, які панували на той момент в Астрахані. Як було відзначено в письменах жителів того часу: "Адміністрація просто озвіріла". Введення нових податків для жителів теж згубно вплинуло на загальну обстановку і розпекло її до межі, в принципі, вже тоді було зрозуміло, що без насильства тут не обійдеться. Жорстокість астраханського воєводи Тимофія Ржевського була саме тією капежу бензину на тліючий вогонь. Вся торгівля в місті, від дріб`язкової до великої, обкладався податком, причому нерідко сума цих обкладом перевищувала суму вартості товарів. З прибували в місто кораблів регулярно стягувалися чималі привальні і відвальні, а городяни обкладалися податком абсолютно на все: печі, пиво, будинки, лазні і т. Д. Міський воєвода здав на відкуп торгівлю хлібом і сам же зажадав частку у відкупників, що різко підняло ціни на цей продукт.
Астраханське повстання 1705-1706. Початок
З огляду на умови проживання в Астрахані того часу, в солдатско-стрілецькому суспільстві нерідко почали проскакувати думки про можливе повстанні проти воєводи і царя. І якщо вони розуміли, що на царя йти марно, то повалити Тимофія Ржевського було цілком здійсненним завданням.
У ніч з 29 на 30 липня 1705 почалися масові погроми і знищення майна, у тому числі і будинків, вищих чинів міста. Повстання постаралося зробити все дуже швидко і тому через досить короткий відрізок часу в місті вже був створений новий адміністративно-управлінський орган, а також проведені перші народні збори, які отримали назву "козачий круг". На одне з таких зібрань завітав і сам воєвода Тимофій Ржевський, який довгий час поневірявся по курник і сараїв, намагаючись не потрапити в руки повстанцям. На тих же зборах і було вирішено стратити його.
Крім цього на зборах активно обговорювалося питання про похід на Москву, аби повалити царя з його трону. Але далі Царицина справа не дійшла - там повстанці зазнали поразки і повернулися в Астрахань, де їх вже зустрічали війська супротивників.
Що принесло повстання?
Побоюючись, що Астраханське повстання піде далі на захід країни, цар Петро I наказав своєму фельдмаршалу якнайшвидше його придушити і виділив на це армію, яка складалася з 3000 чоловік. 11 березня Шереметьєв підступив до стін неприступного міста і піддав його бомбардуванню, після чого всі повстанці здалися, залишивши місто царської влади. Біля воріт Кремля фельдмаршал отримав ключі від міста і, взагалі, його зустрічали з величезною вдячністю. Було заарештовано 365 призвідників, все переправлені в Москву, де більша частина була страчена, а решта піддалися колосально важким і виснажливим тортурам, після чого за офіційними даними теж померли. Як висновок, все залишилося на своїх місцях, не стало лише деяких людей.