Що було характерно для розвитку пореформеної промисловості? Основні підсумки промислового перевороту

Розвиток промисловості в пореформений період характеризується виникненням нових, капіталістичних відносин. Скасування кріпосного права і комплекс реформ створили передумови для перетворень у всіх сферах економічного життя країни. Про те, що було характерно для розвитку пореформеної промисловості в Російській імперії, коротко розповідається в даній статті.

Передумови розвитку промисловості

В кінці XIX століття промисловий переворот був практично завершений. Російська імперія величезними темпами нарощувала свій економічний потенціал, обсяг промислового виробництва виріс в сім разів порівняно з серединою століття. Головне, що було характерно для розвитку пореформеної промисловості, перераховано нижче:

- Дешева робоча сила. У зв`язку з скасуванням кріпацтва в Російській імперії з`явилося безліч селян, що володіли особистою свободою, але не мали при цьому земельної власності. У пошуках засобів до існування маса людей рушили в місця, де можна було прожити й заробити. Так біля великих промислових підприємств виникли нові міста.

- Численні економічні реформи, які зробили економіку країни більш відкритою і привабливою для іноземних інвесторів.

- Успішне застосування новітніх технологічних відкриттів, використання навичок і знань фахівців з різних країн.

- Найпотужніша державна підтримка, у тому числі і фінансова, великого вітчизняного капіталу.

Іноземний капітал

Заводи і фабрики створювалися при значній квотою іноземних капіталів, що було характерно для розвитку пореформеної промисловості. Суднобудування, гірничорудна, хімічна та машинобудівна галузі залучали німецьких, французьких, бельгійських і англійських капіталістів. Харчова і легка промисловість більше цікавила вітчизняних інвесторів. Державні інтереси зосереджувалися на оборонному секторі економіки.

Географія промислових регіонів

Велика частина промислових підприємств сконцентрувалася в декількох частинах країни. Донбас, північний захід Росії, Урал і Баку стали основними індустріальними регіонами Російської імперії. Решта районів продовжували вести аграрно-кустарне господарство. Така географічна вибірковість пояснюється одночасною концентрацією в даних місцях дешевої робочої сили, корисних копалин і зручною логістики, а значить, виробництво тут обіцяло стати надприбутковим, що було характерно для розвитку пореформеної промисловості.

Пореформені підсумки

Промисловий переворот був практично завершений до 1880-м рокам. За одне покоління відбувся перехід від застарілого мануфактурного виробництва до фабрично-заводського процесу. Парові машини замінили ручну працю. Дроблення виробництва на окремі дрібні операції зробило технології менш витратними. Активне будівництво залізниць підштовхнули до створення численних акціонерних товариств та комерційних банків. Залізничний транспорт сприяв розвитку торгівлі і стимулював державну фінансову систему.

До 1880 року Російська імперія за темпами промислового зростання посіла перше місце у світі. Пореформенная промисловість, активна фінансова допомога інших країн і використання відкриттів в науці і техніці дозволили тримати високий темп розвитку економіки. А потужна державна підтримка робила реальними навіть найсміливіші проекти, такі як освоєння Сибіру і дослідження арктичних регіонів Російської Півночі.