Приклади достовірної інформації. Достовірні джерела інформації

Той шлях еволюції, який на сьогоднішній день пройшли ЗМІ, і стрімкий розвиток Інтернету яскраво свідчить про те, що інформаційний голод сучасній людині аж ніяк не загрожує. В арсеналі нинішнього покоління завжди є актуальні відомості, що дозволяють відповісти практично на будь-яке питання.
Однак тут перед людством виникає інша проблема. Інформації, у тому числі і постійно оновлюваною, стало настільки багато, що виникає необхідність в отриманні достовірних відомостей.

Адже в нескінченному потоці статей, заміток і публікацій нерідко попадаються тексти, написані некомпетентними авторами, або тими, хто свідомо дезінформує суспільство. Як же знайти упевненість в тому, що з того чи іншого питання отримана повна достовірна інформація? Для цього всі дані необхідно навчитися відрізняти від тих, які лише вводять читача в оману.

Поняття інформації

У процесі навчання або у міру потреби ми отримуємо відомості про різні події, факти, осіб і предмети. Це і є потрібна нам інформація, яка може мати різноманітні форми подання. При цьому вона буває як достовірною, так і немає.

Трапляється так, що отримана нами інформація не відповідає дійсності. Вона надає нам відомості про явищах і предметах, які взагалі не існували. Таку інформацію відносять до розряду недостовірною.

На противагу цьому отримані нами відомості можуть бути реальними, справжніми і не викликають ніяких сумнівів. Приклади достовірної інформації – це ті публікації, які підтверджуються юридично коректними процедурами з використанням свідків, документів, експертиз і т. д.

Джерела отримуваних відомостей

Звідки береться достовірна інформація? Приклади джерел її отримання різноманітні. Ними можуть виступати:
- фізичні особи, в силу своїх повноважень та займаної посади розташовують тими відомостями, які цікавлять засоби масової інформації-
- офіційні документи-
- Середа проживання людини (урбаністична, природна, а також предметно-речова) -
- друковані видання з вихідними даними (енциклопедії, книги, підручники, статті в друкованих журналах і т. д.) -
- інформаційна середу віртуального тіпа-
- сайти в Інтернеті.

Найбільш поширеними джерелами отримання інформації є посадові особи офіційних державних органів. Постачати населення точними та об`єктивними відомостями – їх прямий обов`язок.

У РФ існує норма, що гарантує право громадян на достовірну інформацію. Вона закріплена в законодавчому акті «Про засоби масової інформації». Згідно з цим документом, громадяни країни володіють правом на отримання правдивих відомостей, що стосуються діяльності державних організацій і органів, а також різних громадських об`єднань і про працюючих у них посадових особах. Це достовірні джерела інформації. Вони передають наявні у них відомості чи за запитами редакцій, або шляхом проведення конференцій, здійснення розсилок, статистичних та довідкових матеріалів, а також за допомогою інших форм.

Там, де існує право, є і обов`язок. Так, редакції ЗМІ повинні передавати громадянам отримані від офіційних органів достовірні відомості.

Властивості інформації

Значення різних публікацій, статей, новин та повідомлень для повсякденного життя людського суспільства велике. Від наявних у них властивостей залежить економічний розвиток держав, а також здоров`я і життя людей.

При будь-якій ситуації необхідний аналіз наявних про отриману інформацію властивостей. Це дозволить зрозуміти, наскільки дані відомості корисні і актуальні для оточуючих. При цьому оцінюється і те, наскільки достовірна інформація. Приклади дійсно правдивих відомостей досить різноманітні. Це може бути телевізійна програма. Вона в більшості випадків містить у собі актуальну для людини і цілком достовірну інформацію.

Однак існують і такі ситуації, при яких важливі дещо інші властивості одержуваних відомостей. Так, наведені приклади достовірної інформації є явно недостатніми для маленьких дітей. Їм необхідно озвучувати текст, що з простих речень, який, до того ж, повинен бути ілюстрований. Тільки в такому випадку інформація зможе мати властивість зрозумілості та доступності.

Людина повною мірою здатний використовувати отримані ним відомості, якщо вони будуть актуальні, доступні (зрозумілі), достовірні, адекватні, репрезентативні і повні. Розглянемо цим категорії докладніше.

Актуальність

Отримувані відомості повинні бути важливі для людини і суспільства в цілому. При цьому вони будуть вважатися актуальними, якщо ними можна скористатися при вирішенні тієї чи іншої проблеми, а також при виникненні конкретної ситуації.

Дана властивість знаходиться в прямій залежності від того тимчасового інтервалу, який розділяє момент появи інформації і далі її отримання, а також від швидкості зміни ситуації. Тільки правдиві і своєчасні відомості допоможуть вирішити поставлену задачу.

Приклади достовірної інформації, яка є ще й актуальною, це прослухані напередодні дані про насуваються ураганах, землетрусах, а також інших стихійних лихах. Велику важливість в житті людини і суспільства відіграє і прогноз погоди.

Доступність

Вся інформація повинна бути подана в зрозумілій для людини формі і тією мовою, яка вона сприймає. Тільки в такому випадку можна говорити про доступність тексту.
Наприклад, інформація, необхідна і достовірна, міститься в підручнику з хімії для 10 класу. Однак вона незрозуміла для восьмикласників, які зустрінуть у тексті параграфів незнайомі формули і терміни.

Дана властивість інформації враховують книжкові магазини та бібліотеки. На їх полицях зазначаються відомості про те, література для якого віку знаходиться в тому чи іншому розділі.

Достовірність

Всі одержані відомості повинні відображати стан того об`єкта, явища чи процесу, які існують реально. Недарма громадяни будь-якої країни мають право на достовірну інформацію. Адже помилкові дані можуть привести до невірного сприйняття ситуації та прийняття помилкового рішення.

Достатність (повнота)

Достовірна інформація повинна включати в себе мінімальний, але в той же час строго певний набір даних для прийняття вірного рішення. У такому випадку можна говорити про повноту одержуваних відомостей. Проте варто мати на увазі, що ефективність прийнятих рішень втрачається не тільки при неповному, а й при надмірному обсязі інформації.

У житті часто зустрічаються ситуації, коли дуже важливо, щоб отримані людиною відомості були достовірні і достатні. Так, щодня ми розмовляємо по телефону, намічаючи серйозні справи та зустрічі. Але іноді почути всі слова співрозмовника не можемо через шум у слухавці. При цьому невірно поняті фрази можуть бути витлумачені по-своєму.

Які ще можна навести приклади достовірної інформації, яка через втрату повноти відомостей здатна призвести до прийняття неправильного рішення? Це телеграма про дату і час приїзду гостя, в якій по тій або іншій причині допущена помилка. Спотворення в тексті приведуть до його неправильного розуміння. У результаті гостю доведеться добиратися від вокзалу самостійно.

Адекватність

Це ще одна властивість інформації, яке дозволяє зіставляти отримані дані з реальним об`єктом, явищем або процесом. Що стосується реального життя, то в ній повна адекватність наданих відомостей практично не спостерігається.

Приміром, абітурієнт, бажаючий після закінчення школи отримати економічну спеціальність, має від своїх друзів інформацію про те, що обрану їм професію можна придбати в різних вузах. Що з`явилися не з офіційних джерел відомості суперечливі. Саме тому, спираючись на них, молода людина не в змозі прийняти потрібне для себе рішення. У такому випадку можна говорити про те, що отримана інформація неадекватна по відношенню до наявного стану справ.

Достовірні відомості є в «Довіднику для вступників до вузів». У даному виданні адекватно відображені всі напрями навчання, які є в університетах країни. Така інформація допоможе абітурієнту прийняти вірне рішення, остаточно визначившись зі своїм вибором.

Репрезентативність

Дана властивість інформації прямо пов`язане з її вірним відбором і формуванням даних для адекватного опису властивостей об`єкта. Для цього використовуються схожі відомості з різних джерел. У підсумку підбираються дані, що стосуються найбільш важливих характеристик предмета або явища.

Прикладом може служити вирішення питання, поставленого соціальній службі міста, про з`ясування тієї суми грошових коштів, які витрачаються кожною сім`єю щотижня. Для цього немає потреби в опитуванні всіх жителів. Працівники соціальної служби повинні з`ясувати цю суму тільки у тієї частини населення, яку можна включити до типову групу. У підсумку відбудеться формування масиву інформації, який називається вибіркою. У тому випадку, якщо результати опитування будуть характерні для більшої частини населення міста, тможно говорити про репрезентативність інформації.

Об`єктивний і суб`єктивний характер відомостей

Вельми складно навести приклади інформації достовірної та недостовірною, коли людина висловлює до неї те чи інше відношення. У такому випадку доречніше розглядати відомості з точки зору їх об`єктивності та суб`єктивності. Перша з цих двох характеристик залежить тільки від змісту інформаційного тексту.

Ставлення до нього людини тут ніякого значення не має. Так, достовірна і об`єктивна інформація міститься в будь-якому шкільному підручнику. Її обсяг, зміст, а також вид представлення не залежать від того чи іншого ставлення учня до предмета. Зовсім інші властивості має суб`єктивна інформація. Її характеристика знаходиться в прямій залежності від тієї значимості, якою володіють відомості для конкретної людини.

Достовірна, але необ`єктивна інформація постійно зустрічає нас у повсякденному житті. Про її наявність кажуть такі визначення, як цікава і важлива, шкідлива і корисна, складна і т. Д. Всі ці слова характеризують ставлення людини до значимості інформації. У житті навряд чи можна зустріти відомості, які були б однаково цікаві і важливі для кожної людини. Саме тому всі вищеперелічені визначення характеризують публікації, статті та повідомлення з точки зору їх суб`єктивності.

Достовірна, але необ`єктивна інформація міститься у фразі «На вулиці холодно». Це відчуття залежить від який висловив його людини. Об`єктивна інформація може бути отримана з повідомлення «На вулиці 15 градусів». Ці відомості дають нам прилади з точністю, яка залежить від їх похибки.

Існують численні приклади достовірною, але необ`єктивної інформації. Адже про будь відомостях, поданих навіть офіційними джерелами, у людей виникають свої думки і судження. У такому випадку інформація перестає бути об`єктивною, переходячи в категорію суб`єктивної.

Приклади достовірної, але необ`єктивної інформації можна знайти в різних ЗМІ. Це відгуки та обговорення прийнятих законодавчих актів, опис подій, що відбулися і т. Д.

Класифікація рівня достовірності

Щодня ми стикаємося з різними публікаціями. У них міститься достовірна і недостовірна інформація. Як же її розмежувати?

Існують певні групи відомостей, що розподіляють всю надану інформацію за ступенем її правдивості. До першої з них відносяться офіційні публікації, що містяться на сайтах державних органів, у тому числі що носять реєстраційних характер. Така інформація максимально достовірна. Саме тому вона заслуговує найвищого критерію оцінки. Однак приклади інформації достовірної та недостовірною можуть бути приведені і в даному випадку. Справа в тому, що в подачі будь-яких відомостей не виключені ненавмисні помилки.

До другої групи відносять офіційні публікації, розміщені на сайтах інформаційних агентств з хорошою репутацією. Це також джерело найбільш високого ступеня достовірності.

До третьої групи відносяться відомості, які розкривають про себе юридичні особи. Такі дані поміщають на власних або спеціалізованих сайтах.

У четверту групу достовірності включають інформацію, яка міститься на сторінках інформаційних і новинних агентств. Такі відомості знаходяться також на сайтах електронних ЗМІ, які володіють хорошою репутацією.

Достовірна і недостовірна інформація може бути зібрана з різних джерел. Її розміщують на тематичних ресурсах, що мають певний напрямок діяльності. Саме тому такі відомості відносять до п`ятої групи достовірності.

До шостого рівню правдивості інформації відносять дані, які можна прочитати на сайтах компаній, що випускають власний продукт інформаційно-аналітичного характеру. В даному випадку правдивість відомостей безпосередньо залежить від ангажованості і позиції власників ресурсу.

У сьому групу входить «жовта» інформація. Про її достовірності взагалі не варто вести мову.