Головні методи наукового пізнання в філософії

Для отримання нових знань наука користується загальноприйнятими прийомами, які кожна людина використовує щодня як у побуті, так і на роботі. Серед різних прийомів міркувань можна виділити аналіз, проектування, пророкування, абстрагування та інше. Методи наукового пізнання в філософії виділяють емпіричний і теоретичний рівні. При цьому основними джерелами емпіричних знань є спостереження й експеримент.

Спостереження і експеримент - конкретно наукові методи пізнання. Спостереження - метод отримання знань, при якому людина дивиться за тим, що відбувається без особистого втручання в відбувається реальність. Навпаки, експеримент - це метод отримання емпіричних знань, заснованих на самостійному підборі умов і можливості направляти перебіг процесу з їх допомогою.

Саме наукові методи пізнання використовуються у двох основоположних рівнях науки - емпіричному і теоретичному. Обидва тісно взаємопов`язані і використовуються спільно при будь-якому дослідженні. Так, щоб розпочати проведення експерименту, необхідно задати якусь мету, що цікавить факт, тобто те, що може бути перевірено за допомогою різних методик. Адже проста інформаційна статистика, відбір проб, збір матеріалу на підставі спостереження та інше. Після збору фактів настає стадія обробки інформації, що припускає виведення закономірностей, характерних рис, послідовностей, законів і так далі, саме тут найбільш активно використовуються методи наукового пізнання в філософії. На підставі конкретної практичної бази і заснована наука як така, адже будь-яка теорія повинна підтверджуватися на практиці, бо мета наукових досліджень - з`ясування об`єктивних, істинних знань.

У ході теоретичного обгрунтування експерименту вчений повинен використовувати теоретичне мислення, яке також має свої різновиди. У давнину вчення застосовували розумові експерименти, за допомогою яких відбувалася опрацювання можливих варіантів поведінки ідеалізована об`єктів. На сьогоднішній день розумовий процес підмінило математичне мислення, яке дозволяє скоротити час обробки інформації та отримання закономірностей в рази. Також вчені не можуть обійтися і без філософського погляду на будь-який процес. Адже саме методи наукового пізнання в філософії дають можливість долучити його до бачення загальної картини світу.

Крім того, методи наукового пізнання в філософії були особливо важливі в переломні етапи наукового розвитку. Гіпотези та узагальнення вчених завжди супроводжували найбільш цінні наукові відкриття й досягнення. Філософські методи сприяють більш точному опису і розуміння реальності досліджуваного процесу.

Всі наукові досягнення активно використовуються на практиці. Це забезпечують принципи наукового пізнання:
- використання сумарного досвіду, накопиченого людством за весь період його існування,
- виведення закономірностей за допомогою неузгодженостей, гіпотез, понять, абстракцій та інших методів,
- сувора субординованість і організованість наукового знання,
- істинність і об`єктивність наукового знання,
- наука - сукупність знань, величезна система, що об`єднує під собою безліч наукових методів.

Принципи наукового пізнання важливі для подальшого розвитку і поглиблення бази знань. Методи, використовувані в приватних науках розрізняються, але часто перегукуються між собою. Найбільш важливим апаратом, рушійним науку в будь-якій області є математика. Обчислення за допомогою спочатку калькуляторів, потім комп`ютерних програм у багато разів прискорили можливість обробки інформації. Науково-технічний прогрес позначився не лише на прискоренні в обробці інформації, але і на можливості створення єдиної, легко доступною наукової бази. У мережі Інтернет будь-хто в наш час може знайти потрібну інформацію на тему, що цікавить. Це важливо насамперед для вчених, оскільки значно полегшує пошук старої та новітньої інформації.