Загальнонаукові методи пізнання. У пошуках істини.

Поняття «метод» включає в себе сукупність операцій і прийомів теоретичного і практичного освоєння дійсності. Метод пропонує людині цілу систему принципів, правил, вимог, дотримуючись яких він може швидко досягти наміченої мети. Існує особлива область знання, яка відводить вивченню методів особливе значення, вона називається методологією. Її основним завданням є вивчення характеристик методів пізнання: походження, ефективності та сутності.

Методи пізнання прийнято розділяти за широтою застосування в процесі наукового дослідження. При цьому загальнонаукові методи пізнання діляться на дві великі групи: метафізичні та діалектичні. У середині XIX століття метафізичні методи все частіше стали витіснятися діалектичними, через стрімкого розвитку природознавства. Діалектичну групу методів представляють загальнонаукові методи пізнання, які широко застосовуються в самих різних наукових областях, тобто мають досить широкий спектр застосування.

Спостереження завжди є основним інструментом, супроводжуючим загальнонаукові методи пізнання. Воно завжди відіграє дуже важливу роль в науковому пізнанні, оскільки дозволяє зібрати величезний обсяг інформації про навколишнє оточення. Експериментом називається більш складний, порівняно з наглядом, метод емпіричного свідомості. Він припускає цілеспрямоване, активне і строго контрольоване вплив дослідника безпосередньо на об`єкт, для вивчення його зв`язків, властивостей чи інших сторін. Експеримент має цілу низку властивих йому особливостей:

1. Експеримент дозволяє вивчати предмет в чистому вигляді, усунувши різні побічні фактори, що ускладнюють процес дослідження.
2. У процесі експерименту можна поставити предмет в незвичайні, екстремальні умови.
3. У процесі експерименту можна втручатися в його розвиток, і коригувати подальший хід експерименту.
4. Проводити експеримент можна будь-яку кількість разів, скільки буде потрібно для отримання достовірних результатів.

Підготовка та проведення наукового експерименту вимагає виконання певних умов з боку експериментатора.

Отже, проведення наукового експерименту:

1. Ніколи не робиться навмання. Експеримент завжди припускає наявність строго сформульованої мети дослідження.
2. Ніколи не робиться наосліп. Експеримент завжди базується на якихось теоретичних передумовах.
3. Не проводиться безпланово. Виконавець повинен мати попередній план проведення експерименту.
4. Завжди вимагає певного технічного оснащення, необхідного для його правильної реалізації.
5. Вимагає високого рівня спеціалізації людей, які займуться проведенням експерименту.

Діалектика і метафізика - це не тільки філософські концепції, на основі яких базуються загальнонаукові методи пізнання. Це найбільші загальні методи пізнання, які дозволяють зрозуміти не тільки наукову картину світу, а й розробити свою власну теорію відкриттів.

Знання та використання загальнонаукових методів пізнання не виключає застосування приватних і спеціальних наукових методів пізнання різних явищ. Частнонаучние методи пізнання являють собою сукупність принципів і способів пізнання, наукових процедур і прийомів, що знаходять застосування в тій чи іншій галузі науки, що відповідають основним формам руху матерії. Як правило, ці способи відносяться до механіки, хімії, фізики, біології і до деяких гуманітарних наук.

Незважаючи на найрізноманітніші методи пізнання, що застосовуються в самих різних галузях науки і техніки, всі вчені прагнуть до однієї мети - скласти якомога більш достовірну картину світу. Швидше за все, в самому найближчому майбутньому у них це вийде.