Біловезьку угоду 1991 року. Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР і створення СНД

1991 рік, СРСР. Озираючись назад і намагаючись дати історичну оцінку подіям 1991 року, можна сміливо стверджувати, що нашу країну розвалили за тими ж сценаріями, які використовували в Лівії, Сирії, Іраку, Єгипті і зараз на Україні. Благо, що багато хто з учасників розвалу СРСР свої спогади виклали у мемуарах. Загальновідомо, що історію пишуть переможці. У цій статті спробуємо ознайомитися з іншими точками зору на події, які призвели до появи такого документа, як Біловезька угода 1991 року.

Передісторія подій

У 1985 році до влади прийшов молодий, упевнений у собі політик Михайло Горбачов. Після всіх попередніх престарілих генеральних секретарів народ поставився до нього дуже позитивно. Але пізніше проведені ним реформи загнали країну в економічний, політичний і навіть культурна криза. Все більш помітним ставало розшарування населення в країні, поява нового класу суспільства - олігархату. У багатьох республіках посилилися націоналістичні настрої, всім відразу раптом захотілося незалежності.

Горбачов: герой чи зрадник?

Чи винен Горбачов в тому, що з`явилося Біловезьку угоду 1991? Бюджет СРСР багато в чому будувався на продажу ресурсів. Країна все більше пов`язала в кредитах. Поступово перед Горбачовим постав вибір - або він проводить реформи, вигідні США, і за це отримує кредити від МВФ, або діє в інтересах своєї країни. Він вибрав перший варіант. Також досить популярна точка зору, що він прийшов до влади за допомогою США. Спочатку у нього було мало шансів, тому що більшість членів Політбюро схилялися до кандидатур Романова і Гришина. Довго не могли домовитися, тому було кілька засідань. У підсумку «раптом» зупинилися на Горбачові. Як би там не було, але він підвів країну до фатальної межі, після якої вже не було вороття.

Вплив ззовні на розпуск СРСР

Різко в багатьох республіках пройшли місцеві референдуми з питання незалежності. Нічого не нагадує? Україна, наприклад? Різке поява купки маргіналів з вимогою незалежності з Балаклавою не насторожує? Михайло Горбачов намагався всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, країні потрібні кредити, а їх можна отримати, втілюючи в життя нав`язані реформи, а з іншого боку, він хотів як краще для СРСР. Про це свідчать події листопада 1990 року і рішення Горбачова провести всесоюзний референдум, щоб поставити на місце знахабнілих націоналістів.

У листопаді 1990 року лідери трьох прибалтійських республік прибули до Парижа на підписання Хартії єдиної Європи. І тільки завдяки протесту Горбачова їх видворили із зали. Тому не можна зі 100% -ою впевненістю говорити, що вина за розпуск СРСР цілком лежить на ньому і він зрадив Батьківщину. Інше питання в тому, на якій підставі цих лідерів взагалі допустили на засідання ОБСЄ. Все це говорить, що ситуація загострювалася штучно. Кому це вигідно?

Провокації в Прибалтиці

Скориставшись тим, що взимку США цілком зосередилися на військовій операції проти Іраку, під напором Крючкова, Пуго і Язова Горбачов дав добро на силове придушення сепаратистських виступів у Прибалтиці. І 13 січня 1991 литовці захопили телецентр у Вільнюсі і звели барикади. Спецназу «Альфа» був даний наказ до штурму. Загинуло 13 «мирних» жителів у балаклавах. В ефір по всіх світових каналах пішла картинка, як військові вбивають мирних беззбройних жителів, які просто хочуть незалежності і жити в Європі. Через тиждень ситуація повторилася в Ризі. І ось у квітні до Москви для «інспекції» приїжджає Р. Ніксон. Мабуть, Горбачов перестав влаштовувати західних господарів - у гру вводять Б. М. Єльцина. Почалася справжня травля. Протистояння Єльцина і Горбачова досягло неймовірної гостроти.

Згоду на створення СНД

Під натиском США Горбачову довелося погодитися на федералізацію СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав. Він почав готувати відповідний договір (в наслідок цим договором стане Біловезька угода 1991 року), який став останньою краплею для силових структур СРСР. У країні вибухнула серпневий путч. Був створений ГКЧП. Варто відзначити, що по телевізору всі три дні путчу транслювали балет.

Події серпня 1991

19-21 серпня, 1991 рік. Історія пишеться переможцями, тому цілком природно, що в підручники інформація увійшла як спроба державного перевороту. Хоча насправді це була спроба запобігти розвалу країни. Крючков, Пуго, Болдін, Шенін, Бакланов, Павлов і Язов спробували силою захопити владу в свої руки. Відсторонивши президента, вони хотіли насильно підпорядкувати собі республіки, які жадали незалежності. Таким чином вони зберегли б цілісність країни. Але мало хто знає, що призначене на 20 серпня підписання договору про створення СНД влаштовувало лідерів усіх 9 сепаратисткою налаштованих республік і зберігало СРСР в цілісному стані.

Вся правда полягала в тому, що Горбачов зумів домовитися з ними. З одного боку, погодившись на створення СНД, Михайло Горбачов пішов на поводу у США, а з іншого боку, республіки отримували право на незалежність, але в складі федерації. Основні питання продовжувала б вирішувати за них Москва. В силу ряду причин цей сценарій багатьох не влаштовував. Горбачова і його сім`ю посадили під домашній арешт в Криму (він в той момент відпочивав на морі).

Як з Єльцина героя робили

На 21 серпня готувався штурм Білого дому в Кремлі. Планувалися силове захоплення Єльцина і переправлення його в Завидово. Але «раптом» виявилося величезна кількість спраглих прикрити його своїми тілами. Білий дім оточила юрба чисельністю приблизно 50 000 чоловік. Задумайтесь! Раптом таку кількість населення встало і пішло до Кремля. Там безкоштовно поїли і годували, роздавали пиріжки з чаєм, готували у виробничих масштабах їжу.

Природно, були жертви. Криваві. Кілька людей з коктейлями Молотова (мирні люди) потрапили під танки. Досі не зовсім зрозуміло, з якою метою ввели танки на Червону Площу. Вони ефективні тільки на відкритій місцевості. І військові, які влаштували путч, не могли цього не знати. Або ж це була просто спроба залякування. Звичайно ж, напоготові чергували західні кореспонденти, і ви запросто можете уявити картинку в ефірі. Міністр оборони Язов здригнувся і дав команду до виведення військ з Москви. На цьому путч закінчився, а його призвідники опинилися в СІЗО.

Цей випадок наочно показує, що з військових вкрай рідко виходять грамотні і далекоглядні політики. Найцікавіше, що після звільнення перші дзвінки Горбачов зробив Б. Єльцину і Джорджу Бушу. Це теж говорить багато про що. Після цих подій він сильно змінився. Його політичний авторитет впав і з ним уже мало хто зважав. Він виглядав блідо на тлі розкрученого образу впевненого в собі, енергійного Б. Єльцина.

Біловезьку угоду

Втративши довіру до Горбачова, союзні республіки почали масово приймати декларації про незалежність і вихід з СРСР. Тепер об`єднати їх у федерацію не представлялося можливим. І наслідком всього цього стала підписана 8 грудня Біловезьку угоду 1991 року. Інакше кажучи, було підписано угоду про створення Співдружності Незалежних Держав. Підпис поставив не Горбачов, а Єльцин.

І якщо спочатку Горбачов виступав за федералізацію республік у складі СНД, то Єльцин своїм підписом дав їм повну незалежність. Цим самим він задовольнив прагнення західних партнерів знекровити країну. Біловезька угода 1991 оголосило, що Союз Вільних Соціалістичних Республік перестав існувати.