Латинський алфавіт - основа безлічі сучасних мов світу

Латинський алфавіт (латинське лист або латиниця) є основою писемності у багатьох мовах світу, зокрема романської і германської групи. Включає в себе 26 букв, які в різних частинах планети можуть називатися зовсім по-різному.

Писемність, за основу якої було взято латинський алфавіт, використовується у всіх мовах балтійської, кельтської, германської та романської груп, а також в деяких з іранської, семітської, тюрського, фіно-угорської та слов`янської груп, в баскською та албанською мовами. Також цю манеру написання можна зустріти в говірками Індокитаю, зокрема у В`єтнамі, на Філіппінах, в Африці, Океанії, Австралії та Північній і Південній Америці.

Латинський алфавіт: історія виникнення та розвитку

Ця писемність є далеко не такою давньою, як схильні вважати багато. Її «дідусем» можна сміливо назвати грецький (або южноиталийских) алфавіт, на основі якого згодом була заснована етруська абетка. І ось саме з останньої приблизно в 7 столітті до н.е. і сталася латинська, спочатку складається тільки з 21 літери.

Змінюється історія, і з алфавітом теж відбуваються різні метаморфози.

Приміром, був час, коли букву «Z» і зовсім виключили, порахувавши зовсім непотрібною. «С» спочатку позначала два звуки «до» і «г», і лише в 234 році було прийнято рішення про створення окремої букви «G». У першому столітті до н.е., коли з`являється безліч слів-запозичень з грецької мови, вводиться нова буква «Y» і відновлюється вже порядком забута «Z».

У підсумку звичний для нас зараз набір букв оформився тільки в 800 році нашої ери. Хоча не можна не відзначити, що досі ведуться суперечки щодо «W»: деякі вчені-лінгвісти вважають її окремої, інші ж схиляються до думки про те, що це всього лише комбінація з двох «V», тому іноді можна зустріти алфавіт, в якому подаються 25 букв замість 26.

На сьогоднішній день латинський алфавіт з транскрипцією (спеціальними знаками-позначеннями, що допомагають правильно відтворити слово відповідно до правил читання даного мови) можна зустріти в будь-якому словнику.

У наступному розділі мені б хотілося розповісти про те, як же правильно вимовляються літери латинської абетки.

Латинський алфавіт: вимова

Не можна не зупинитися на тому, що всі звуки, як і в російській мові поділяються на складаються тільки з голосу приголосні і голосні, які утворюються ще й за допомогою деяких інших важливих органів артикуляції, наприклад зубів, мови, неба або губ.

До латинським гласним відносять:

A / а /, E / е /, I / і /, O / о /, U / у /

Приголосними в латиниці вважаються:

B / бе /, C / ке /, D / Де /, F / еф /, G / ге /, H / ха /, K / ка /, L / ел /, M / ем /, N / ен /, P / пе /, Q / ку /, R / ер /, S / ес /, T / ТЕ /, X / екс /, Y / ігріега /, Z / Зета /.

Латинський алфавіт: його популярність і затребуваність в сучасному соціумі

На даний момент з упевненістю можна сказати, що на землі практично не існує жодного дорослої людини, яка б не був з ним знайомий.

Найкраще, звичайно ж, латинська абетка відома школярам і студентам, так як вони широко використовують її, вивчаючи, наприклад, фізику, алгебру, геометрію, хімію, або іноземні мови.

А чи знаєте ви про те, що латинський алфавіт можна по праву назвати джерелом міжнародного спілкування? Чому?

Просто без нього ніяк не можна обійтися. Основних причин, я б сказала, дві:

По-перше, як я вже згадувала раніше, на основі латинської абетки засновано більшість мов світу, причому, як реально існуючих, так і створених штучно (наприклад, ідо, інтерлінгва, есперанто).

По-друге, існує цілий ряд мов, манера написання яких настільки складна, що її доводиться спрощувати за допомогою так званого допоміжного письма. До речі, в Китаї і Японії, латиниця вивчається в якості такого допоміжного листи, і є обов`язковим предметом для вивчення, як у школі, так і в ВУЗах.