Правила переносу
Правила переносу необхідно знати всім для того, щоб грамотно переносити потрібну частину слова на наступний рядок. Це доводиться робити, коли воно не поміщається на попередній цілком.
Щоб запам`ятати правила переносу слів в російській мові, насамперед, необхідно:
1) навчитися ділити слова на кілька складів без помилок. Це легше зробити, якщо вимовляти їх по складах вслух-
2) враховувати склад того слова, яке буде ділитися на склади для переносу через рядок (тобто наявність у ньому приставок, суффіксов- просте воно чи сложное- якщо складне, то яким способом утворено) -
3) зрозуміти, що є певна категорія слів, які просто неможливо розділити для переносу.
Загальне правило переносу слів свідчить, що всі їх спочатку потрібно ділити на склади. При цьому кількість складів у слові точно відповідає кількості в ньому голосних букв. Наприклад, ділити треба так: квар-ти-ра, до-ро-га, за-по-вед-ник, зве-ро-бій, даху-ша.
З цього випливає, що слова, що складаються всього з одного складу, не переносяться. Наприклад: сон, вхід, болт, прапор, будинок, йод, пліч.
У словах, що складаються з декількох складів, не можна переносити на наступний рядок ту їх частину, яка складу не становить. Наприклад, неможливий наступний перенос: ст-рах, просмо-тр, термомоста-тр, ст-раус, кр-овать.
Хоча в інших випадках при збігу кількох приголосних поділ на склади вільний, тобто має кілька варіантів, наприклад: ко-стра і кос-тра- вага-на і ве-сну.
Не можна від`єднувати одну приголосну букву від голосної, наступної за нею. Наприклад, лю-бов, а не люб-овь, ду-бовий, а не дуб-овий, бі-рюзовий, а не бир-Юзово.
До виключень з правила переносу відноситься заборона залишати одну голосну в кінці рядка або переносити її на наступний рядок. Це стосується навіть тих випадків, коли вона утворює склад. Наприклад, не можна ділити так: о-лінь, тво-я, о-сінь, о-чередь.
Ще до одного важливого виключення з правила переносу відноситься перенесення слів, що мають приставку. Так, якщо вона складається з одного складу, що закінчується на приголосний звук, а за ним йде будь гласний (крім и), то існує два варіанти перенесення:
1) Залишити її в кінці попереднього рядка: без-розумний, без-апеляційна.
2) Розбити приставку: бе-розумне, бе-запелляціонний.
Кращим, звичайно, вважається той варіант, в якому вона не розривається, а залишається в кінці рядка.
Якщо слово після приставки починається з букви и, то цю його частину переносити забороняється. Це вважається грубою помилкою. Наприклад, можна ра-зискать, рази-скать, разис-кати, але не можна - раз-искать.
Якщо і приставка закінчується і слово починається з приголосного звуку, не можна відривати від кореня першу букву і залишати її з приставкою в кінці рядка. Тобто, при-снитися, а не прис-ниться, біс-платний, а не бесп-латний.
Також правила переносу не дозволяють відривати від букви, яка їм передує, літери ь, ь, й: под-езд, рай-он, реаль-ність, буль-он, край-ність.
Якщо в корені слова є здвоєні приголосні і вони знаходяться між голосними, їх потрібно ділити при перенесенні: тер-ритор (а не ті-рріторія), ап-пликация (а не апп-цію), вож-жи (а не по-жжі), кас- са (а не ка-сса). Це правило не стосується тих подвійних приголосних, які відносяться до другої половини складних слів. Наприклад, ново-введення, со-печіння, піді-печіння, по-сварити, за-печіння.
Також потрібно зважати зі складом слів, утворених шляхом додавання або скорочення, при їх перенесення через рядок. Так, не можна переносити частину складного слова, утвореної шляхом скорочення або ж, навпаки, сполуки, що складається з одного складу. Наприклад, зар-плата, а не за-рплата- соц-страх, а не со-цстрах- одно-правних, а не равноп-рівний.
Забороняється ділити переносом слова, які складаються тільки з великих літер (НАТО, КПРФ, МГУ) - частково з прописних і частково з рядкових букв- з великих літер із цифрами (ТУ-104, І-51).