Політичне прогнозування

Політичний аналіз і прогнозування (передбачення) являють собою дослідження наукового характеру, застосовувані до процесів і явищ у політиці. За допомогою вивчення визначаються конкретні перспективи в розвитку подій у зазначеній сфері. Для найбільш точної оцінки шансів на успіх і ймовірних поведінкових стратегій застосовується політичне прогнозування має спиратися на аналітичні аспекти методології.

Основним завданням передбачення вважається здатність припустити хід розвитку події з високим рівнем імовірності. Слід зазначити, що у всіх видах діяльності можна спостерігати невідповідність результатів початковим намірам. Однак, на думку фахівців, саме в політиці це явище (невідповідності) прирівняне до закономірного. Саме в цій сфері відзначається часте і дуже далеке розбіжність між запланованими цілями і результатом їх здійснення.

Для політики характерно виникнення безлічі процесів, що відрізняються нестабільністю, нестійкістю. Навіть незначні або випадкові події (Смерть політичного діяча, витік інформації та інші) можуть спровокувати глибоке політичне потрясіння. Це є однією з причин того, що часто передбачуване і плановане не стає основою впевненого передбачення, а навпаки, часто виливається в несподівані процеси. При цьому, наукове передбачення включає в себе детермінізм (обмеження) як неминучий результат раціональних моделей розвитку. Політичне прогнозування, в свою чергу, зводить його (детермінізм) до властивості, лише зрідка проявляющемуся.

Особливості передбачення (в політиці) сприяють постійному розширенню методологічної бази досліджень. При цьому аналітики починають брати до уваги різноманітні нетрадиційні підходи, колективний та індивідуальний досвід поведінки, інтуїцію. Мають місце й історичні аналогії, і одномоментні очікування. Таким чином, політичне прогнозування переходить в методологію особливого впливу на реальність. Вплив на політичну дійсність здійснюється для формування в ній бажаних змін. Існує кілька варіантів передбачення.

Основні методи політичного прогнозування

Найбільш поширеним варіантом передбачення вважається екстраполяція. Політичне прогнозування в цьому випадку являють собою продовження в майбутнє того чи іншого процесу на розумовому рівні. Використання цього варіанту передбачення ґрунтується на наявність у більшості явищ траєкторії руху та тимчасової протяжності. Таким чином, вибудовується ланцюг з подій теперішніх і минулих. Застосування цього методу дозволяє вивчити не так самі події, скільки потенційну траєкторію їхнього розвитку.

Часто при політичному прогнозуванні використовують метод аналогії. У цьому випадку аналітики спираються на схожості умов, які спровокували розвиток певних подій у минулому. Таким чином, висновок полягає в ймовірності повторення в майбутньому цього ж процесу при подібних умовах. Однак застосування цього методу ускладнене недостатнім урахуванням суб`єктивного чинника - зміни політичних суб`єктів в якісному відношенні. У зв`язку з цим, може виникнути ситуація, коли подібні умови виявили себе, а передбачувані події не настали.

Застосовуваний у політичному передбаченні метод сценаріїв являє собою опис подій майбутнього в світі в цілому або в конкретному регіоні. При цьому аналітики враховують різні фактори, в тому числі, власне ставлення дослідника до досліджуваного події.

Існує також в політичному прогнозуванні метод експертної оцінки. У цьому випадку за основу гіпотез приймають результат роботи групи фахівців, чий досвід і знання у сфері передбачення загальновизнані.

Вельми корисний при прогнозуванні в політиці метод моделювання. В даному випадку знання про майбутнє процесі формуються створеним умовним чином передбачуваного об`єкта. Його (образ об`єкта) можна втілити в карту, схему, графік, формулу та інше. Таким чином здійснюється імітування прогнозованого явища.