Основні функції мови

Надзвичайно висока здатність до мислення відрізняє людину від інших високоорганізованих тварин. Але вона була б значно слабше, не володів людина ще й потужним доповненням до неї - промовою. Значення мови для розвитку мислення виділяли багато вчених-фізіологи і психологи. Мова для кожної людини - це основний спосіб передачі інформації, необхідне засіб спілкування, за допомогою якого він втягується в соціальне середовище, формує значущі для себе зв`язки, це те, що пов`язує дитину з матір`ю з перших же днів життя. Мова - це ще й джерело, через який поколінням передаються культурні традиції, що впливають на образ думок і дій, на наш менталітет.

Можна виділити ряд важливих ролей, які вона виконує. У науковій літературі виділяють три функції мови:

- репрезентативна, що представляє через мовні знаки (слова) будь-які предмети і явища. Значення кожного слова в нашій свідомості зв`язується з певним уявленням про що-або-

- експресивна, що виражає суб`єктивне сприйняття мовця, його емоційне ставлення до того, що він говорить, і до того, який сенс він вкладає в сказанное-

- апеляційна функція, що спонукає. Сказане слово обов`язково передбачає слухача, і відповідно, очікується відповідна реакція на висловлювання, таким чином, воно спонукає до дії, чинить психологічний вплив на учасника комунікації.

Щоб більш яскраво представити ці три основні функції мови, наведемо простий приклад. Звичайнісінька односкладова фраза «Сніг» вказує на метеорологічні опади. Говорить може вимовити її з певною інтонацією, емоційним забарвленням, яка буде показувати його ставлення до цього явища, його душевний стан і інші емоційні відтінки. Крім того, в цій фразі, зверненої до кого-небудь, може міститися заклик до дії (наприклад, тепліше одягнутися або піти кататися на санках), нагадування про щось і т.д.

Крім зазначених вище, виділяють й інші, більш абстрактні функції мови, які, однак, перегукуються з ними.

Перша з них - сигнификативная, або функція позначення. У мові багато слів, які позначають предмети і явища, відсутні в актуальному полі сприйняття, висловлюють абстрактні об`єкти, непідвладні для чуттєвого досвіду. Слова для носіїв однієї мови - це посередники, за допомогою яких досягається взаєморозуміння між людьми. Одночасно з цим, слово - це і хранитель інформації про явища, події та предметах.

Друга функція мови - узагальнення. Говорячи про неї, потрібно сказати, що одне слово може мати багато значень, також як і багато слова в мові позначають одне і те ж явище, предмет або поняття. Висловлюючи в мові тільки одне зі значень, слово дає можливість для узагальнень, а це один з важливих факторів розвитку абстрактного мислення.

Нарешті, потрібно виділити важливе значення ще однієї функції мови - комунікативної. Вона необхідна для встановлення контактів з іншими людьми, для передачі інформації. У процесі комунікації людина не просто передає іншому свої знання, думки, а й висловлює емоційне ставлення до різних явищ дійсності. Будь-яке мовне висловлювання - це одночасно і повідомлення, і спосіб самовираження людини.

Таким чином, мова і її функції є важливою ланкою в розвитку і становленні людини у фізіологічному, психічному і соціальному аспектах. Мовна комунікація - це головний спосіб інформування оточуючих, це спосіб передачі експресивної та емоційної оцінки до оточення, нарешті, це спосіб волевиявлення, вираження наміри чи задуму мовця.

Функції мовлення тісно пов`язані між собою, в процесі мовної комунікації вони існують паралельно і кожна з них виконує свою роль.