Соціум - це найбільший суб'єкт історичного процесу

Що таке соціум? У побуті цей термін часто використовується як синонім слів «народ», «країна», «держава». Проте всі вони позначають те, що нам потрібно, лише в синонімічному значенні. Кожне з них має інші, приватні значення.

Соціум - це латинське слово, що позначає певний тип колективу. У російській мові його точним еквівалентом є слово «суспільство». Його життя будується навколо ведення єдиної господарської діяльності, починаючи з первісних часів. В історичні часи до цього додалася також обов`язкова сплата податків та виконання повинностей. У свою чергу соціум в особі держави надає допомогу у вигляді дотацій на підтримку економіки окремих земель (регіонів).

Соціум це найскладніший і великий суб`єкт історичного процесу. Це не просто сукупність людей, а їх організована група. В межах соціуму люди узгоджують свої дії і координують їх за певними правилами. Тобто соціум наділений єдністю дій, що дозволять розглядати його як самостійний суб`єкт історичного розвитку.

Що таке соціум для окремих людей? В даному аспекті можна виділити кілька основних рис цього об`єднання індивідів. Відмінними рисами соціуму є наступні. Перш за все, те, що регламентація будь-яких форм людської життєдіяльності в ньому відбувається у всеосяжних масштабах і стосується найважливіших сторін існування людей. Соціум - це система, яка регламентує сімейні зв`язки, безпека, можливість збагачення та посилення влади окремих людей.

Належність до нього є спадковим властивістю: окремі його члени пов`язані між собою і не можуть розірвати це сформоване єдність лише за бажанням якогось конкретного особи. Його, наприклад, не можна залишити, як партію чи спортивний клуб.

Члени соціуму один для одного є психологічно «своїми», відчувають солідарність, духовну близькість і прихильність, яка в цьому сенсі набагато сильніше «усередненої» близькості між людьми.

На чому тримається ту єдність, яка характеризує соціум? Визначення цього поняття грунтується на тому, що головним соціообразующім фактором є єдина влада, яка тримається на добровільних та взаємні зобов`язання, спрямованих на поліпшення умов життя кожного його члена. В ім`я досягнення цієї мети часто соціум жертвує окремими своїми представниками (люди, що гинуть під час захисту своєї країни в ході військових дій). Тобто в надзвичайних ситуаціях люди готові йти на особисті жертви, щоб надати допомогу іншим.

Сьогодні більш поширені прості (однорівневі) соціуми, в яких всі члени охоплені одним «суспільним договором». У середні століття і в стародавньому світі більш звичними були складені соціуми, що включали в себе різні групи, усередині яких діяли власні соціальні зобов`язання (союзи племен, кланові суспільства). Сьогодні аналоги складних архаїчних соціумів збереглися у вигляді федерацій та конфедерацій, в яких верховна влада не розпоряджається справами окремих суб`єктів безпосередньо, а діє лише через їх представників.

Отже, соціум це найбільший суб`єкт історичного процесу, який має єдністю дій. Він здатний до відтворення та продовження себе у вигляді колективу людей, які є одне для одного «своїми» в духовному та економічному сенсах. Члени одного соціуму спадково зобов`язані один одному військовим ненапад (обмежуючим вирішення спірних питань і конфліктів) і взаємодопомогою, яка гарантується єдиної організованої владою. Все це забезпечує можливість задоволення основних бажань людей і їхні потреби в безпеці.