Архаїзми - це красиво, хоча і не сучасно
Слово «архаїзм» походить від давньогрецького «Архос» - давній. Архаїзми - це вийшли з ужитку слова. Проте ми щодня стикаємося з ними.
Слова-архаїзми можуть, хоч і рідко, вживатися в повсякденній мові, і ми не буде відчувати жодних проблем з розумінням сказаного. Приміром, «коли», «око», «перст» - всі чудово розуміють, які саме значення ховаються за цими словами. Але в повсякденній мові ми, швидше за все, вживемо їх сучасні аналоги «якщо», «око» і «палець».
Вчені-філологи ділять архаїзми на кілька груп. Бувають архаїзми лексичні. Це означає, що слово просто-напросто обзавелося сучасним синонімом, досить сильно відрізняється за звучанням від оригіналу. Ланіта стала щокою, чоло - чолом, Шуйця - лівою рукою. Вищезазначене «коли» стало «якщо». Іноді, як у випадку з Шуйця, слово змінилося дуже сильно. У цьому випадку на допомогу прийде словник архаїзмів.
Інша група архаїзмів ще цікавіше. Це семантичні архаїзми. Слово збереглося в мові, але поміняло своє значення. Наприклад, це «живіт». Зараз це слово позначає цілком конкретну частину тіла. Але архаїзм «живіт» означає життя. Тому стародавні герої були готові «живіт покласти» в битві, в сенсі - загинути.
Фонетичні архаїзми - це третя група. Значення слова збережено, але воно вимовляється не зовсім так, як раніше, але дуже схоже, відповідно до сучасних фонетичними нормами. Приміром, було «дочко» - стало «дочка», був «град» - став «місто» і так далі.
Найцікавіший тип архаїзмів - словотвірні. Це слово, яке зберегло своє значення, але утворено зовсім по-іншому. Характерний приклад такого архаїзму - це слово «пастир». Його сучасне звучання - пастух. Але походження очевидно - і те й інше походить від дієслова «пасти».
Часто можна зустріти архаїзми в прислів`ях і стійких словосполученнях: «око за око», «єдиний як перст». Вони користуються великою популярністю у поетів, письменників і взагалі пишучої братії. Ось вже хто особливо любить архаїзми - це ті, хто придумують назви. Найменування продуктів харчування, комерційних структур та проектів просто рясніють архаїзмами.
Спожитий до місця архаїзм може надати додатковий пафос словами мовця. Люблять архаїзми та сатирики, причому з тієї ж причини - недоречний пафос викликає посмішку і сміх. Зі зрозумілих причин багато архаїзмів в книгах і фільмах на історичні теми, а також у сферах, що відрізняються консерватизмом. Пальму першості в частині вживання архаїзмів тримають священнослужителі, оскільки модернізація тексту молитов відбувається вкрай рідко.
Наявність архаїзмів, зрозуміло, не є особливістю лише російської мови. В англійській їх теж предостатньо. Це, до речі, сильно ускладнює роботу перекладачів, особливо перекладачів віршів. Мало зрозуміти значення слова, треба підібрати його російський аналог, причому бажано теж архаїчний.
Архаїзми треба відрізняти від историзмов. Архаїзми - це застарілі слова, але предмети, явища, події, які вони позначають, нікуди не зникли і оточують нас донині. Історізми ж, навпаки, позначають предмети і явища, з ужитку вийшли. Приміром, лати, пищаль, онучі.