Економічна система суспільства
Економіка держави представлена величезною складною системою. Охоплює вона різні види діяльності. Зазначена структура може нормально існувати за умови взаємозалежності і взаємозв`язку всіх її ланок.
Поняття і типи економічних систем
У вузькому сенсі структура представлена сукупністю зв`язків споживачів і виробників благ. Ця сукупність має певний порядок.
Економічна система суспільства передбачає організованість і скоординованість господарської діяльності громадян. Для забезпечення діяльності структури застосовуються особливі інструменти. Головними з них вважаються інститути грошей, власності, урядових і трудових організацій. Невід`ємною частиною є податки в економічній системі суспільства. Для регулювання надходжень також створений спеціальний інститут.
Відповідно до вищесказаного, економічна система суспільства в широкому сенсі являють собою встановлений або виник історично існуючий в державі комплекс конкретних принципів і правил, закріплених законодавчо. Правові норми при цьому визначають зміст і форму відносин у відповідній сфері державного життя.
Економічна система суспільства відповідно до методу ведення діяльності може являти собою товарне або натуральне господарство.
Існує поділ за формі власності. Економічна система суспільства, таким чином, може бути приватної, державної або (в традиційних структурах) общинної.
В якості критерію класифікації застосовують також і форми, відповідно до яких здійснюють координування господарського життя. До цих форм відносять ринок, централізоване планування і традиції. Відповідно до цього, виділяють такі економічні системи, як традиційна економіка, змішана структура, командна система, чистий капіталізм.
Останнє поняття передбачає концентрацію матеріальних ресурсів у приватній власності. В умовах цієї економічної системи ціни і ринки є механізмами, за допомогою яких здійснюється координація і напрям діяльності.
Командна структура є особливим методом регулювання. Для цієї структури характерний високий рівень централізації функції управління економікою. В таких умовах використовуються директивні методи. Основні види ресурсів при цьому зосереджені у власності держави.
При змішаної економічній системі поєднуються ознаки командної та ринкової структури.
При традиційній структурі велике значення надається традиціям і звичаям. В умовах цієї системи економічна роль громадянина регулюється спадковістю і приналежністю до певного класу, касти. У зв`язку з тим, що переважають історично сформовані традиції та звичаї, впровадження технічних нововведень вкрай обмежена. Це обумовлюється ймовірністю розвитку конфлікту між "новим" і "старим", що, в свою чергу, може загрожувати стабільності традиційного ладу.
Слід зазначити, що в умовах сучасності держави не можуть розвиватися ізольовано. У зв`язку з цим перед керівництвом будь-якої держави стоїть питання про адаптацію державної системи економіки до систем інших країн.
Безумовно, внесення змін в господарську структуру являють собою процес досить складний, що складається з декількох етапів. Експерти виділяють стадію реформування, трансформації та подальшого розвитку. Весь процес, таким чином, постає у вигляді поступової зміни соціальних і економічних відносин в колишній структурі, формування і розвиток нової системи.