Типи економічних систем

Людству давно відомі різні типи і моделі економічних систем. Вони поступово сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку.

Класифікація економічних систем заснована на певних критеріях. Найпоширеніші ознаки, за якими вони групуються:

- форма власності, поширювана на кошти виробництва-

- способи управління господарською діяльністю.

На підставі цих принципів виділяються такі типи економічних систем: командно-адміністративна, ринкова, традиційна та змішана. Кожна з них займає певне місце в історії. Але не всі зазначені вище типи економічних систем існували одночасно.

Так, минулого панувала традиційна система. Деякі її риси і в наші дні зустрічаються в слаборозвинених країнах. Для неї характерна багаторівнева економіка, натуральні форми господарювання, широке застосування ручної праці, відсутність нової техніки, найпростіші форми організації праці і виробництва, нерозвинена інфраструктура, бідність серед населення. Традиції та обряди, які формувалися протягом кількох століть, цінності культурні та релігійні, розподіл населення на касти і соціальні верстви - все це значно впливає на соціально-економічні процеси. Ті країни, в яких досі залишилася традиційна економіка, змушені терпіти засилля іноземного капіталу і надмірне втручання держави в перерозподіл національного доходу.

Ринкова економічна система. Для неї характерне переважання приватної власності на економічні ресурси. Вона передбачає залучення багатьох виробників і, відповідно, покупців їхніх товарів. Всі економічні суб`єкти мають особистою свободою і свободою вибору підприємницької діяльності, а також свободою доступу до ресурсів, до інформації, до досягнень науки і техніки. Особисті інтереси - основний мотиватор поведінки кожного економічного суб`єкта. В результаті самостійно прийнятих рішень він хоче отримати найбільший дохід. Але ось свій приватний інтерес економічний суб`єкт зможе реалізувати лише тоді, коли він крім своїх інтересів буде представляти і інтереси суспільства. Розподіл ресурсів, доходів, ціноутворення та інші макро- і мікроекономічні процеси регулюють ринковий механізм, в основі якого лежить вільна конкуренція. Решта типів економічних систем різко відрізняються від даної відсутністю останньої. Адже в цьому випадку саме конкуренція є основним двигуном розвитку економіки.

Держава в період ринкової системи в економічні процеси втручається дуже помірно і виважено. Його роль полягає лише в захисті власності приватника і у встановленні такого правового поля, яке б сприяло функціонуванню ринку. Ринкові суб`єкти абсолютно самостійно приймають всі економічні рішення, часто багатьом ризикуючи.

Така ринкова економіка з превалюванням вільної конкуренції існувала до 30-х років 20 століття.

У соціалістичних країнах Азії та Східної Європи, в колишньому Радянському Союзі існувала командно-адміністративна система. Це неринкова економіка. Панування державної влади, монополізація і одержавлення народного господарства, директивне, жорстке планування виробництва, розподіл ресурсів, відсутність конкуренції та вільного утворення цін, а також справжніх товарно-грошових відносин - це яскраві риси командно-адміністративної системи.

Країни сучасного світу можуть адекватно функціонувати при змішаній економічній системі. Основні її ознаки:

- різноманітність форм власності-

- оптимальне поєднання державних прийомів регулювання економіки з ринковими механізмом-

- високий рівень розвитку продуктивних сил, наявність ринкової інфраструктури суспільства.

У змішану економічну систему об`єднуються різні типи економічних систем в їх кращому прояві.