Морфологічний розбір деепричастия

Термін «дієприслівник» з`явився в XVII столітті і складений з двох частин (дее + причастя). Це форма дієслова, що називає у реченні другорядне додаткову дію. За граматичними ознаками воно дуже схоже на прислівник, бо не змінюється. Морфологічний розбір дієприслівників полягає у вказівці тільки постійних ознак, непостійних воно не має.

Морфологічний розбір деепричастия

1.Назовите частина мови, вкажіть загальне граматичне значення.

2. Перерахуйте морфологічні ознаки:

- вкажіть початкову форму (невизначена форма дієслова) -

- возвратность-

- вид-

- переходность-

- незмінюваність.

3. Визначте, яку синтаксичну роль у реченні виконує.

Зверніть увагу!

Часом буває складно розрізнити причастя та дієприслівники. Щоб з цим впоратися, потрібно зрозуміти, що причастя, дієприслівник і дієслово є дієслівними формами, а значить, пов`язані зі значенням дії. Розрізнити їх допоможуть, насамперед, питання. Відмінюється форми дієслова відповідають на наступні: «що роблю?», «Що зроблю?», «Що робив?», «Що зробив?», «Що робиш?», «Що зробиш?» Та інші. До дієприслівник може бути поставлено питання «що роблячи?» Або «що зробивши?», А також смисловий, синтаксичний, що допомагає визначити його роль у реченні: «як?», «Коли?», «Чому?». Наприклад: Тупають, взявшись за руки, навколо багаття (тупають як?). Закінчивши виконувати вправу, хлопці підняли руки (підняли коли?). Захворівши, я пішов до лікарні (пішов коли?).

До причастя можна поставити запитання «що робити?», «Що робити?», «Що зробив?».

Також при розрізненні і дієприкметників, і дієприслівників допомагають суфікси:

- дієприслівник недоконаного виду утворюється від основи дієслова в теперішньому часі недосконалого виду за допомогою суфікса -а, (-я): читають - читаючи, живуть - жівя-

- дієприслівник доконаного виду утворюється від основи інфінітива доконаного виду за допомогою суфікса -в, воші, -ши: зробити - зроблено, зроблено, впасти - впавши, упавши.

Крім цього, виконуючи морфологічний розбір деепричастия, необхідно вказати його зворотність: поворотне (З постфіксом -ся, -сь) і безповоротне (безтакового).

Одиночні деепричастия іноді втрачають ознаки дієслова і переходять в розряд прислівників. У такому випадку колишні деепричастия вже не позначають додаткову дію (вони не замінюються дієслівними формами, не відповідають на питання «що зробивши?», «Що роблячи?»), А тільки позначають ознаку дії і відповідають на питання «як?». Наприклад: Хлопці мовчки слухали мене (слухали як? - Мовчки, це наріччя, а не дієприслівник).

Морфологічний розбір виконують обов`язково в контексті, виписуючи дієприслівник разом з дієсловом, додаткову дію якого він означає.

Письмовий морфологічний розбір деепричастия

П`ятак, брязкаючи і підстрибуючи, покотився по дорозі.

Брязкаючи (покотився)

1. Брязкаючи - деепр.

2. Покотився (як? Що роблячи?) Брязкаючи. Н.ф. - Дзвеніти.

Морф. ознаки: несов. ст., невозвр., Непер., неизм.

3. (Як? Що роблячи?) Брязкаючи.

Підстрибуючи (покотився)

1. Підстрибуючи - деепр.

2. Покотився (як? Що роблячи?) Підстрибуючи. Н.ф. - Підстрибувати.

Морф. ознаки: несов. ст., невозвр., Непер., неизм.

3. (Як? Що роблячи?) Підстрибуючи.

Усний морфологічний розбір деепричастия

Брязкаючи (покотився)

1. Брязкаючи - дієприслівник, позначає другорядне дію.

2. Покотився (як? Що роблячи?) Брязкаючи. Початкова форма - дзвеніти.

Морфологічні ознаки: недосконалий вид, безповоротний, неперехідний, незмінна дієслівна форма.

3. У пропозиції виконує синтаксичну роль обставини.

Підстрибуючи (покотився)

1. Підстрибуючи - дієприслівник, позначає другорядне дію.

2. Покотився (як? Що роблячи?) Підстрибуючи. Початкова форма - підстрибувати.

Морфологічні ознаки: недосконалий вид, безповоротний, неперехідний, незмінна дієслівна форма.

3. У пропозиції виконує синтаксичну роль обставини.