Морфологічний розбір причастя

Система підготовки школярів і студентів-філологів передбачає вивчення курсу «Морфологія». На практичних заняттях з російської мови при вивченні цього курсу велика увага приділяється морфологічному розбору частин мови.

Особливо зосередитися при цьому корисно на морфологічному розборі причастя, бо при його виконанні багато допускають помилки, пов`язані зі складністю теоретичного матеріалу по темі.

Виконуючи морфологічний розбір причастя, необхідно пам`ятати наступне:

1. Причастя з пропозиції слід виписувати зі словом, від якого воно залежно. Завдяки цьому правильно визначається число, рід і відмінок. Якщо виконується морфологічний розбір короткого причастя, то його слід виписувати разом з підметом.

2. Причастя необхідно відрізняти від прикметників, які перейшли в причастя. Розбір таких прикметників оформляють так:

Покинута (садиба) - прикметник, утворене від причастя.

3. Для причастя є постійними дві ознаки, «запозичені» у дієслова, - вид і час. Перехідність не вказують.

4. Визначаючи тип причастя, потрібно спиратися на знання суфіксів, які специфічні для дієприкметників кожного типу.

Дійсне причастя в теперішньому часі утворюють від дієслова І дієвідміни недосконалого виду теперішнього часу, використовуючи суфікси -ущ (-ющ), а також від дієслова II дієвідміни за допомогою суфіксів -ащ (-ящ): усміхнені, що сидять.

Дійсне причастя в минулому часі утворюють від дієслова минулого часу, використовуючи суфікси -вш (-Ш): застряглий, поламав.

Пасивні причастя в теперішньому часі утворюється від дієслова недосконалого виду теперішнього часу за допомогою суфіксів -ому (-ємо) (для дієслів I дієвідміни) і -им (для дієслів II дієвідміни): читаний, чутний.

Пасивні причастя в минулому часі утворюється від дієслова минулого часу за допомогою суфіксів -нн, -енн (-ённ), -т. У повних пасивні дієприкметники пишеться -нн, в коротких -н: засмучений, викинутий, випитий.

5. Для правильного виділення дієприкметників не менш важливий і смисловий принцип їх розрізнення:

а) можна зіставити причастя з дієсловом: світиться ліхтар - той, який светіт- летить літак - той, який летіт-

б) іноді можна задати питання, яке об`єднує смислові питання причастя та дієслова: що робить? Що зробив?

6. Непостійні ознаки дієприкметників збігаються з ознаками прикметників. Рід дієприкметників у множині не вказується.

Морфологічний розбір причастя:

1. Назвіть частина мови і вкажіть її загальне граматичне значення.

2. Перерахуйте морфологічні ознаки:

- вкажіть початкову форму (називний відмінок, чоловічий рід, однина) -

- назвіть постійні ознаки (страдательное або дійсне, вид, час) -

- вкажіть непостійні ознаки (коротка або повна форма, число, рід, відмінок).

3. Вкажіть, яку синтаксичну роль виконує в реченні дієприкметник.

Морфологічний розбір причастя в письмовій формі:

Блискуча дзвіниця розвернутій церкви виділялася на тлі неба.

Розвернутій (церкви)

1. Церкви (який?) Розвернутій - прич.

2. Н.Ф. - Розкиданий. Пост .: жнив., Пр. Вр., Соверш. вид. Постить .: повн. ф., єдиний. ч., жін. рід.

3. Церкви (який?) Розвернутій.

Морфологічний розбір причастя в усній формі:

Розвернутій (церкви) - це причастя.

По-перше, позначає ознаку об`єкта за дією (церква, яку розвалили), утворене від дієслова вивернути. Початкова форма - розкиданий.

По-друге, має постійні ознаки: страдательное, минулий час, досконалий вигляд. У пропозиції узгоджується зі словом церкви і вжито в повній формі-однина, жіночий рід є його непостійними ознаками.

По-третє, у реченні виступає в ролі визначення.