На які питання відповідає причастя і дієприслівник

У лінгвістів немає певної думки про те, чи вважати дієприслівник і причастя самостійними частинами мови або це всього лише особливі форми дієслова. Так чи інакше, обидва вони міцно пов`язані з дієсловом за морфологічними ознаками і за значенням. Значення визначає, на які питання відповідає причастя, а також дієслово.

Причастя

Ця частина мови має не тільки дієслівні характеристики, але й ознаки прикметника. Мовознавці дають різні визначення причастя. Професор А. М. Пєшковський називає його змішаної частиною мови, В. В. Виноградов іменує причастя гібридної дієслівно-прикметників формою, що поєднує в собі специфіку дієслова з рисами прикметника. Причастя, як і прикметник, вказує ознака предмета, але не простий, а ознака за дією, а це ріднить його з дієсловом.

На які питання відповідає причастя

Оскільки мова йде про ознаку предмета (хоч і за дією), причастя характеризується питаннями: який (-а, -е, -і)? Короткий причастя відповідає на питання: який? які?

Тепер подивимося, які морфологічні особливості причастя успадкувало від дієслова, а які - від прикметника. З`ясуємо, на які питання відповідає причастя в різних граматичних формах.

Дієслівні ознаки причастя

Як і дієслово, причастя має вигляд, зворотність, час, коротку і повну форми в пасивному стані.

Причастя здатні бути досконалого і недосконалого виду: рубана хата / зрубаний сук.

Причастя бувають безповоротними і зворотніми: несучий істину / мчить щодуху.

Причастя вживаються тільки двох часах - сьогоденні і минулому: грає дитина / грав на скрипці.

Дійсні причастя та пасивні

Залежно від того, чи сам предмет здійснює дію або ж він приймає на себе дію іншого предмета або особи, причастя діляться на дві категорії: дійсні та пасивні.

Дійсне причастя відповідає на питання: який (-а, -е, -і)? Сенс його - виразити ознаку предмета, який самостійно здійснює дію. (Приклад: Школярі, посадили модрину, доглядають за деревцем.)

У дійсних дієприкметників в теперішньому часі пишуться такі суфікси: -ащ- (-ящ-), -ущ- (-ющ-). В минулому часі ці причастя пишуться з суфіксами -вш-, -ш-. (Приклади: несучий, що читає, дихаючий, залежний, який читав, що ніс.)

Пасивні дієприкметники відгукуються на ті ж питання, що і дійсні, і позначають ознаку предмета, що піддалося чужому дії. (Приклад: Модрина, посаджена хлопцями, добре прижилася.)

Ось як пишуться суфікси страдат. дієприкметників: -нн-, -енн-, -ом- (-ем-), -ім-, т-. (Приклади: несомих, що читається, залежний, читаний, вбудований, митий.)

У пасивному стані зустрічається і повне, і короткий причастя. На які питання відповідає воно? Це: який? яке? яка? і які? (Приклади: дерево посаджено школярами, сік випитий вчора, сорочка вишита по коміру, овочі вирощені на садовій ділянці.)

Ознаки прикметника у причастя

Як і прикметник, дієприкметник здатне змінюватися по числах, пологам, а в повній формі - по відмінках. Тут не складе труднощів визначити, на які питання відповідає причастя, яке використовується в конкретному відмінку. Приклади:

• Називний відмінок: людина (який?) Думаючий, блокноти (які?) Списані.
• Родовий відмінок: людину (якого?) Думаючого, блокнотів (яких?) Списаних.
• Давальний відмінок: людині (якому?) Мислячому, блокнотів (яким?) Пописаним.
• Знахідний відмінок: людини (якого?) думаючого, блокноти (які?) списані.
• Орудний відмінок: людиною (яким?) Думаючим, блокнотами (якими?) Списаними.
• Відмінок: про людину (якому?) Думающем, про блокнотах (яких?) Списаних.

Особливості пунктуації причетного обороту

Причастя, при якому є залежне слово, становить причетний оборот. Він відокремлюється комами, якщо перебуває після слова, яке визначає. (Приклад: Дуб, самотньо росте на рівнині, був для мене своєрідним маяком.)

Причетний оборот не вимагає запитах, якщо він розташовується перед визначеним словом. (Приклад: Самотньо росте на рівнині дуб був для мене своєрідним маяком.)

Синтаксична характеристика причастя

Ця частина мови найчастіше виступає в реченні як визначення. «Родинні зв`язки» з дієсловом роблять причастя здатним бути в реченні частиною складеного присудка, правда, це доступно лише коротким формам причастя. А причетний оборот, який є неподільною конструкцією і в реченні весь цілком є членом пропозиції, може взагалі бути будь-яким другорядним членом.

Дієприслівник

Цю частину промови можна образно розтлумачити як діяльну причастя (дее + причастя). Його питання більше нагадують питання до дієслів, ніж до прикметником, як у причастя. Завдання деепричастия - позначати додаткову дію при наявному основному, яке виражене дієсловом. Можна сказати, що дієприслівник прикрашає дієслово: «Вона гуляла, розглядаючи осінні дерева». У цій частині промови сусідять характеристики дієслова і прислівники. З дієсловом дієприслівник ріднить те, що воно буває поворотним, має досконалий і недосконалий види. Схожість з нарєчієм відображене в його незмінності.

Питання, які задають до дієприслівників

Деепричастия виду вчиненого висловлюють закінчену додаткову дію, а тому мають на увазі питання «що зробивши?». (Приклади: зігравши на роялі, вимовивши тост, зірвавши гілку.) Утворюються вони зазвичай від основи інфінітива доконаного виду, до яких додають суффіксальние морфеми -в, воші, -ши. Іноді деепричастия сов. виду утворюються від основи дієслів майбутнього часу, тоді використовується суфікс -а я).

Деепричастия виду недосконалого висловлюють додаткову дію, яке ще триває, воно не закінчено. Відповідним є і питання: що роблячи ?. (Приклади: граючи на роялі, вимовляючи тост, зриваючи гілку.) Ця категорія дієприслівників створюється шляхом додавання до основи дієслів теперішнього часу і недосконалого виду суфікса -а я). А суфікс -вчи допомагає створити дієприслівник несов. виду від дієслова «бути»: будучи.

Особливістю пунктуації деепричастия є те, що воно в реченні завжди виділяється комами. Винятком можна називати тільки ті деепричастия, які перейшли в прислівники, вони в цьому випадку розташовуються після дієслова і мають на увазі питання: як ?. (Приклад: Люди дивилися мовчки.)

Дієприкметниковий оборот

Дієприслівник плюс залежне слово - це дієприкметниковий оборот. На листі він, як і одиночне дієприслівник, завжди виділяється комами. Винятком є дієприслівникові звороти, що стали фразеологізмами. (Приклад: Працювати засукавши рукава.)

Синтаксична роль у дієприслівників завжди одна - обставина.

Ми з`ясували, на які питання відповідає причастя і дієприслівник, а також побачили, особливості яких частин мови несуть у собі ці особливі форми дієслова.