Розмовний стиль мовлення

Всі говорять однією мовою, але користуються ним по-різному. Залежно від того, що треба висловити, про що йде мова, тобто залежно від цілей спілкування, він змінюється. Виходить, що кожен з нас користується не одним, а ніби кількома різними мовами. Побудова нашої мови обумовлено сформованою ситуацією спілкування. Їх може бути безліч, але зазвичай розглядають типові комунікаційні ситуації, які вивчає наука про стилі мовлення - стилістика. Вона виділяє п`ять основних функціональних стилів: розмовний, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, художній. Кожному з них притаманні свої характерні риси, які проявляються у змісті висловлювань, а також у мовному оформленні.

Так, розмовний стиль мові вживається в бесіді між окремими, як правило, знайомими людьми у невимушеній, неофіційній обстановці і найчастіше в усній формі. Метою мови є спілкування. Невимушеність і розпливчастість - особливості даного стилю.

Мовні особливості розмовного стилю мовлення:

• Невимушені, розмовні слова: маршрутка (маршрутне таксі), братани та інші.
• Слова емоційно-оцінні: характерний зменшувально-пестливих суфікс: зайка, біленький, сладенькій- або суфікс неповного якості (-еват-, -оват-): широкуватий, блакитний і т.д.
• Дієслова доконаного виду, мають приставку за- і позначають початок дії (заплакав замість почав плакати).
• Вкрай рідко зустрічаються причастя та дієприслівники.
• Досить широко використовуються вигуки в дієслівної формі (скок, бах).
• Висока варіативність порядку слів у реченні.
• Властиве використання стандартних фраз. Наприклад: "Привіт! Ну ти і жук!"
• Пропозиції можуть бути різними за метою висловлювання: часто вживаються спонукальні і питальні.
• Характерно вживання слів з різною стилістичним забарвленням, що створює іронічний ефект.
• Вживання окличних речень.
• Використовуються обігу, а також пряма мова.

Також розмовний стиль мовлення характеризує побутова, невибаглива тематика, невисока змістовність промови, використання в тексті не стільки понять, скільки вистав. Для нього природно часте вживання займенників, наприклад: "Ні про що таке ми не хотіли сказати", "Він такий сумний", "Зроби те, зроби це!" Крім того, використовуються "всезначащіе" слова, а також слова, що вживаються в переносному значенні, наприклад: "Хороша штука молодість", "Віднеси папірці в суд".

Розмовний стиль мовлення відрізняє ще й те, що в його основі лежить діалог - ланцюг реплік. При безпосередньому (усному) спілкуванні величезне значення мають міміка, інтонація, жести й інші додаткові способи передачі інформації. Набирає чинності закон економії коштів мови - звідси велика кількість неповних речень. При вживанні розмовного стилю в письмовій формі, всі його особливості та характерні риси зберігаються.

Розмовний стиль мовлення (у формі усного діалогічного мовлення) є єдиним серед всіх функціональних стилів, за допомогою якого людина спілкується з самого дитинства, який використовує, починаючи з дошкільного віку. Це єдиний функціональний стиль, якому немає необхідності навчати.

Приклади розмовного стилю мовлення:

- Сьогодні тепло? - Запитала мама, збираючись на роботу.

- Та ні, не дуже. Одягай плащ - схоже, буде дощ. Раптом промокнеш!

- Дякую за турботу!

"Привіт, Жека! Пише тобі Ігор. Ти сказав, що пришлеш нам листівки. Я сказав, що ти мені першому пришлеш листівку, а Севка каже, що ти йому пришлеш листівку перший, а мені пришлеш другий. Ти прийшли листівку мені першому, а йому - друге. Нехай не запитує. Чекаю відповіді, твій кращий друг, Ігор ".