Публіцистичний стиль мовлення

Публіцистичний стиль промови знайшов широке застосування в різних сферах людського життя. Зокрема, його використовують в журналах, на телебаченні, в газетах, на радіо, в партійній діяльності, в публічних виступах. Серед сфер його застосування слід відзначити і документальне кіно, і політичну літературу, розраховану на масового читача.

Публіцистичний стиль - це функціональний вид літературної мови. Дане поняття має тісний зв`язок з поняттям «публіцистика», яке, в свою чергу, зважаючи на особливості змісту творів, що відносяться до неї, вважається поняттям більше літературним, ніж лінгвістичним.

Публіцистичний стиль мовлення характеризується принциповою неоднорідністю стилістичних засобів. До них слід відносити і особливу термінологію, і емоційне забарвлення лексики, а також поєднання експресивних і стандартних мовних засобів.

Особливість цього стилю полягає в широті лексичного охоплення літературної мови. Публіцист здатний застосовувати технічні та наукові терміни, при цьому він може вийти за рамки мови літературної і почати використовувати просту розмовну мову (В деяких випадках і жаргонні елементи), чого, проте бажано уникати.

Слід зазначити, що публіцистичний стиль мовлення стосується далеко не всіх текстах, які розміщені в ЗМІ. Так, наприклад, представлені в газетах укази, закони, постанови є публікаціями офіційно-діловими. Представлені науковцями статті за темами є науковими публікаціями. Часто по радіо можна почути читання романів, оповідань, повістей. Дані твори є художніми.

Публіцистичний стиль мовлення може стосуватися будь-якої теми, яка проникла в центр уваги громадськості. Зрозуміло, дана обставина змушує приєднувати до мови спеціальні лексичні елементи, що вимагають пояснень, а в деяких випадках, і досить розгорнутих коментарів.

Разом з цим, певні теми знаходяться в увазі громадськості постійно. Таким чином, відноситься до них лексика набуває забарвлення публіцистичного стилю, і склад словника поповнюється сформованим колом характерних для нього лексичних одиниць. Серед тем, що висвітлюватимуться постійно, слід виділити політику, інформацію про вибори, діяльності парламенту і уряду, заявах державних діячів та інші. Важливе значення має і економічна тематика.

Виражені морфологічні риси публіцистичного стилю виражаються в особливих способах вживання граматичних форм.

Так, наприклад, часто в значенні множини застосовується однина: «Витривалість і тямущість в російській людині присутня завжди ...»

Характерно також застосування іменників у множині, що не мають його. Наприклад: влади, ризики, бюджети, стратегії, мафії, пошуки, свободи та інші.

З метою залучення уваги в публіцистиці використовуються наказові форми дієслова. Наприклад: «Давайте подумаємо ...», «Подивіться ...», «Зверніть увагу ...» та інші.

Для того щоб підкреслити значимість тієї чи іншої події, застосовується ця форма дієслова. Наприклад: «Завтра відкривається ярмарок».

Характерним для стилю є і використання таких похідних прийменників, як: на базі, в інтересах, з причини, у світлі, на шляху, з урахуванням, в ході та інших.

Вельми типовим є і інверсійний порядок слів. Це дозволяє в багатьох випадках у реченні поставити тему на перше місце.

Для посилення емоційного впливу, підкріплення виражається думки часто задаються питання риторичні. Наприклад: «Чим же ці люди гірше інших?»

Жанри публіцистичного стилю мови зазвичай поділяють на три групи: аналітичну (стаття, бесіда, огляд, рецензія та інші), інформаційну (репортаж, замітка, звіт, інтерв`ю) та художньо-публіцистичну (нарис, есе, фейлетон).