Що таке культура мови? Визначення

Чи можна уявити собі людину, яка вважає себе цілком освіченим, але не вміє зв`язати двох фраз, а якщо і зв`язує, то вкрай безграмотно? Поняття «освічений» - майже синонім слова «культурний». Значить, і мова у такого індивіда повинна бути відповідною.

Що таке культура мови?

Дане поняття, як і багато в російській мові, далеко не однозначно. Деякі дослідники схильні виділяти цілих три значення словосполучення «культура мови». Визначення першого можна виразити так. В першу чергу це поняття сприймається як ті навички і знання людини, які забезпечують йому грамотне застосування мови у спілкуванні - і на листі, і в усного мовлення. Це включає і вміння правильно будувати фразу, вимовляти без помилок ті чи інші слова та словосполучення, а також користуватися виражальними засобами мови.

Визначення поняття «культура мови» передбачає і наявність в ній таких властивостей і ознак, сукупність яких підкреслює досконалість передачі і сприйняття інформації, тобто комунікативні якості в мовному спілкуванні.

І нарешті, так називається цілий розділ лінгвістики, який вивчає мова в житті суспільства якийсь епохи і встановлює загальні для всіх правила користування мовою.

Що входить в культуру мовлення?

Центральним стрижнем даного поняття є мовна норма, якою вважається літературна мова. Однак є ще одна якість, яким повинна володіти культура мови. Визначення «принцип комунікативної доцільності »можна трактувати як уміння, здатність висловлювати адекватної мовної формою якесь конкретне зміст.

Це поняття тісно пов`язане з етичним аспектом культури мовлення. Зрозуміло, що згідно з ним застосовуються такі правила мовного спілкування, які не можуть образити чи принизити співрозмовника. Даний аспект закликає дотримуватися мовного етикету, що включає в себе певні формули вітань, поздоровлень, подяк, прохань і т.д. Що стосується власне мови, то поняття культури тут припускає його багатство і правильність, образність і дієвість. До речі, саме цей аспект забороняє вживання лайливих слів, лихослів`я.

Історія походження в Росії поняття «культура мови»

Основи норм літературної мови закладалися протягом довгих століть. Визначення терміна «культура мови» можна розширити до поняття науки, яка займається нормалізацією мовної діяльності. Так от, ця сама наука «проклюнулась» вже в древніх рукописних книгах Київської Русі. У них не тільки закріплювалися і зберігалися традиції писемності, але відбивалися і особливості живої мови.

До XVIII століття в російському суспільстві стало зрозуміло, що якщо в написаннях відсутня єдність, то це надзвичайно ускладнює спілкування, створюючи певні незручності. У ті часи активізувалася робота по створенню словників, граматик, підручників риторики. Тоді ж почали описуватися стилі та норми літературної мови.

Безсумнівна роль у становленні культури мови як науки М.В. Ломоносова, В.К. Тредіаковського, А.П. Сумарокова та інших видних російських учених.

Теоретичні положення

До мовознавчим дисциплін відносяться стилістика і культура мови, визначення якої багатьма дослідниками перш зводилося лише до поняття «правильності мовлення». Це не зовсім вірно.

Як уже згадувалося, поняття культури мовлення включає три основних аспекти: нормативний, комунікативний і етичний. В основі сучасних поглядів на цю гілку зовнішньої лінгвістики лежить не стільки питання формальної правильності мовлення. Здатність ефективно і грамотно використовувати можливості мови є не менш значущою. До них відносяться правильну вимову, грамотна побудова фраз, доречне вживання фразеологічних зворотів.

Академічне визначення культури мови передбачає ще й наявність функціональних стилів сучасної мови, яких налічується кілька: наприклад, науковий і розмовний, офіційно-діловий і публіцистичний.

Роль культури мовлення

Існує вислів, зміст якого зводиться до того, що людина, яка володіє словом, здатний володіти людьми. З найдавніших часів величезну роль в управлінні суспільством грали ораторське мистецтво, культура мови. Визначення вправного в красномовстві ритора дав Цицерон, сам носій цього «божественного дару». Він підкреслював, що хороший оратор здатний як викликати, так і втихомирити страсті- як звинуватити когось, так і виправдати невінного- як підняти нерішучих на подвиг, так і заспокоїти будь-які людські пристрасті, якщо цього вимагають обставини.

Володіти мистецтвом спілкування, тобто культурою мови, важливо кожній людині. І це зовсім не залежить від роду його діяльності. Треба просто пам`ятати, що від рівня, від якість спілкування обумовлює успіх в самих різних життєвих сферах.