Історико-генетичний метод як один з головних у пізнанні минулого

Подібно іншим галузям знань, історія як наука має своє визначення, предмет і об`єкт вивчення, цілі, а також прийоми і методи.

Визначення

Якщо говорити про визначення, то під історичною наукою мається на увазі система знань, що збирає конкретні відомості і осмислювати життя людського суспільства на різних етапах його існування. Звідси випливає, що об`єктом дослідження історичної науки є саме все людство, окремо взяті його сукупності і все воно в цілому. А предметом вивчення можна рахувати кожну окрему цивілізацію чи кожен окремий народ, починаючи з моменту його виникнення, перших згадок про нього, і закінчуючи моментом зникнення або переродження в щось нове. При цьому дане суспільство розглядається не відокремлено, а у взаємозв`язках з іншими товариствами і цивілізаціями.

Типологія методів вивчення історії як науки

Маючи в своєму арсеналі різноманітні методи дослідження, історія прагне до максимальної об`єктивності зроблених нею висновків і висновків. Тому, вивчаючи ту чи іншу епоху, кожен вчений користується не одним, а кількома методами. До найбільш поширених належать:

• метод порівняльно-історіческій;
• історико-генетичний метод;
• історико-тіпологіческій;
• метод хронологічного дослідження;
• історичний опис.

Про методи в подробицях

У кожного з них є свої характерні особливості, завдяки чому в сукупності вони дають об`єктивну картину досліджуваного історичного періоду.

При застосуванні порівняльно-історичного фахівець зіставляє, порівнює періоди розвитку однієї культури, а також кількох культур, які змінювали один одного. Такий підхід ще називають диахроническим методом.

При іншому підході зіставляються культури співіснують, культури-сучасниці або ж окремі їх прояви - це так званий синхронічний метод.

1. В історичній науці одним з найпопулярніших вважається історико-генетичний метод. Він представляє інтерес тим, що вивчається реальність разом з її властивостями, функціями, особливостями розкривається в контексті часу, на тлі її історичного руху. Своєрідність його полягає саме в тому, що генетичний метод дає можливість природніше, правдоподібніше відтворити досліджуваний об`єкт дослідження. Це досягається шляхом послідовного проникнення в минуле, щоб виявити причини вже наявних фактів, доконаних подій чи явищ. Є ще нюанс, що пояснює прихильність вчених-істориків цьому методу. Щоб виявити в процесі історичного розвитку співвідношення особистих, суб`єктивних факторів і об`єктивних, як то логіка політичної, ідеологічної і класової боротьби, розвитку економіки, необхідно застосувати все той же історико-генетичний метод.

2. Завдання хронологічного методу - вивчати, як виникли, формувалися, розвивалися історичні об`єкти відповідно до хронологічною послідовністю.

3. Прикладом реалізації методу історичного опису можна вважати таку ситуацію: знайдений письмовий історичне джерело. При його вивченні належить його описати, відповівши на питання про те, коли джерело був надрукований або написаний від руки. Місце написання пам`ятника? Автор твору? Що використовувалося автором в якості первинного джерела, який матеріал ліг в основу пам`ятника? Чи є він оригіналом чи це копія, а исходник на даний момент відсутня? Чи справді джерело заслуговує серйозного до нього відношення і в якій мірі?

Таким чином, методи історичної науки - відмінний інструментарій для вивчення минулого своєї країни, свого народу, так само як і минулого всіх світових цивілізацій. У сукупності з допитливим розумом, чесністю і принциповістю дослідника, він може стати надійною опорою в пошуку відповідей на самі заплутані питання. Адже щоб знайти істину, часом мало володіти набором знань. Потрібно ще й вміти застосувати їх у певній послідовності і комбінаціях. Історико-генетичний метод вчить цьому і дозволяє подивитися на предмет дослідження з усіх боків.