Економічний зміст власності

Власність являє собою суб`єктно-об`єктне, суб`єктно-суб`єктна ставлення. Виникає воно у зв`язку з процесом привласнення чи відчуження ресурсів, речей, яких-небудь благ.

Зазвичай розрізняють економічний і юридичний зміст власності. Останнє поняття відображено в правовій галузі. Вперше юридичний зміст було сформульовано в римському праві. З початку Х I Х століття ця норма лягла в основу Цивільного Кодексу Франції (Кодексу Наполеона). Він вважається методологічною базою для всього цивільного законодавства сучасності.

З плином часу правові норми, що регулюють цивільні відносини, піддавалися різним змін. Зокрема, їх конкретизували, деталізували. В результаті виділяється кілька ознак, що характеризують юридичний зміст такого явища, як власність. До цих ознак відносять права на:

  1. Володіння.
  2. Користування.
  3. Управління.
  4. Отримання доходу.
  5. Капітальну цінність блага (речі).
  6. Безпека.
  7. Безстроковість.
  8. Заборона на шкідливу використання.
  9. Відповідальність у формі стягнення.
  10. Остаточний характер, тобто обов`язок повернення правомочностей після закінчення терміну.
  11. Заповіт і успадкування.


Слід зазначити, що у правовій суттю не відображено економічний зміст власності. Останнє висловлює реально діючі господарські процеси і відносини, розвиваючись і існуючи при цьому відповідно до власних законів.

Правовий зміст власності передбачає обмеження в колі суб`єктів права. Так, власниками можуть бути виключно юридичні особи або громадяни. Іншими словами, в якості суб`єктів можуть виступати особи, наділені здатністю мати права і приймати на себе правові зобов`язання.



Економічний зміст передбачає більш широке коло власників. Так, в якості суб`єктів (поряд з суб`єктами права) можуть виступати й учасники інших відносин суспільного характеру (політичних, соціальних).

Економічний зміст власності розуміється допомогою розгляду суб`єктно-суб`єктних відносин. Ці відносини формуються у зв`язку з виробничим процесом, по ходу перерозподілу (розподілу), споживання, обміну господарських ресурсів у суспільстві. Економічний зміст власності при цьому передбачає присвоєння або відчуження. Однак, на відміну від правової суті розглянутих відносин, в даному випадку участь беруть усі суб`єкти без винятку.

Необхідно відзначити, що правове та економічний зміст власності - далеко не єдині її складові. До її складу включені і компоненти політичного, екологічного, історичного, психологічного, соціального, духовного та іншого характеру.

Наприклад, озеро Байкал, а також його ресурси з точки зору права є власністю РФ в цілому, а також суб`єктів держави, що примикають до нього зокрема. Всі ці суб`єкти можуть використовувати водні ресурси озера в розумних межах для організації різного роду господарської діяльності. Враховуючи, однак, неповторність Байкалу як великого прісноводного басейну світу, господарська діяльність суб`єктів має певні обмеження. В екологічному сенсі озеро являє собою планетарне надбання. При цьому права Росії на нього не піддаються сумніву (при включенні ресурсів Байкалу в розумну економічну діяльність).

В якості екологічних суб`єктів виступають жителі планети в цілому, континентів, держав, визначених територій. Історична суть власності полягає у формуванні відносин між різними поколіннями, розділеними часом. При цьому зазначені відносини діють на одному просторі в рамках певної господарської спільності.




» » Економічний зміст власності