Речові права

Поділ на зобов`язальні та речові права є однією з найбільш важливих класифікацій у структурі цивільних прав. Другі вказують на приналежність конкретних суб`єктів тілесного майна (речей).

На відміну від зобов`язальних, речові права вважаються категорією абсолютного права. Правовласнику протистоїть коло суб`єктів (необмежений). При цьому протистоять суб`єкти зобов`язані не порушувати речові права їхнього власника. До правових об`єктів відносять завжди індивідуально визначене майно. Речові права визнаються у випадку, якщо вони передбачені наявної національної системою цивільного права.

Основоположним є право власності. Воно вважається абсолютним. Від нього в якості похідних виходять інші види речових прав.

Поряд з правом на власність визнаються такі права за особами, які власниками не є:

1. Право довічного використання успадкованого земельної ділянки.

2. Право на постійне (безстрокове) користування ділянкою землі.

3. Право сервітуту. Дане поняття має на увазі обмежене використання чужого об`єкта нерухомості (земельної ділянки). Дане право може бути постійним і терміновим.

4. Право на господарське відання і оперативне управління майном.

Відповідно до першим пунктом, громадянин може безстроково (довічно) користуватися спадкоємною земельним наділом. В даному випадку право передбачає не тільки володіння, спадкування та використання землі, а й право на забудову. Полягає воно в зведенні на відповідному наділі споруд, нерухомих об`єктів, що стають власністю громадянина (забудовника). Дане право, у разі придбання його до прийняття до дії нового Земельного Кодексу, за спадкоємцем зберігається. Згідно ж з нововведеннями, дана категорія прав виключена.

Згідно з другим пунктом, земельні ділянки, що перебувають у муніципальній і державній власності, надаються юридичним або фізичним особам. Підставою для цього є рішення муніципального або державного органу, який уповноважений надавати ділянки землі в вищевказане користування. Згідно зі статтею 20 Земельного Кодексу, безстроковим (постійним) користуванням наділяються муніципальні та державні установи, підприємства федеральні казенні, органи, що відносяться до місцевого самоврядування та державної влади. Громадянам ділянки землі в безстрокове (постійне) користування не надаються. При цьому, громадяни, які мають право на безстрокове користування земельними наділами, можуть їх придбати у власність.

Речові права на землю припускають також надання права забудови. Полягає воно в можливості спорудження на відповідному земельному наділі будівель та інших нерухомих об`єктів, які стають власником забудовника.

Крім того, в якості речових прав визнаються право застави, користування житловою площею членами сім`ї її власника. Існують також особи, які не є власниками, проте відкрито, добросовісно і безперервно володіють майном як своїм. Такі громадяни наділяються правом фактичного власника. Існує також право на заснування за самостійним розпорядженням майном і доходами, отриманими внаслідок дозволеної діяльності господарського напрямку.

Вищевказані права є обмеженими.

Необхідно відзначити, що поняття про належність майна не відразу прижилися в правовій системі. Більш того, на думку фахівців, вони до теперішнього моменту не складені в досить цільну структуру.