Теорія економіки: що таке загальна корисність

Закон «клієнт завжди правий» у світлі ринкових відносин можна перефразувати дещо по-іншому: «споживач завжди правий». Тобто, за великим рахунком, ринкове виробництво орієнтується на запити споживачів. Їх потреби, інтереси і потреби визначають, які товари, в якій кількості, який модифікації і навіть за якими технологіями слід випускати фірмам-виробникам. У свою чергу, ринок теж диктує певні права і правила. Цей процес діалектично взаємопов`язаний і обумовлений. Але саме споживача можна вважати «останньою інстанцією», тому саме він власними коштами дає оцінку результатам дій ринку.

З вибором споживача за частиною тих чи інших товарів пов`язана так звана загальна корисність тієї чи іншої продукції. Ми купуємо речі, побутові прилади, продукти харчування для того, щоб задовольнити свої потреби і потреби. Від одних покупок ми отримуємо задоволення, інші потрібні, щоб вгамувати голод, треті - забезпечити комфорт і затишок в домі і т.д.

Практично кожен індивід в суспільстві зайнятий в тій чи іншій сфері праці, послуг, виробництва. Одні від своєї роботи отримують моральне задоволення і матеріальне. Інші не зовсім задоволені застосуванням своїх сил, знань, здібностей або адекватністю оплати їх послуг та праці.

Загальна корисність придбаних нами благ дорівнює ступеня задоволення наших потреб, яке ми отримуємо при користуванні товарами, послугами чи при заняттях тією чи іншою діяльністю.

Корисність вважається категорією достатньо суб`єктивною. Адже те, що одному здається якісним, гідним уваги, для іншого може не представляти ніякої цінності. Або ж, цінне в певний момент часу, при деяких обставинах, якесь благо перестає бути таким при зміні цих обставин. Наприклад, коли людина дуже голодний, для нього і черствий шматок хліба дорожче золота. Але, у міру насичення, хліб втрачає для нього свою абсолютну цінність, а на перший план виступають інші блага.

В економіці розрізняються загальна і гранична корисність. Гранична корисність - додаткова, вона додається кожним новим спожитим еквівалентом блага. Якщо у нас є два телевізори, то при покупці ще кількох наше задоволення і задоволення будуть зменшуватися з кожною черговою покупкою. Тобто висока оцінка корисності блага була лише на перших етапах придбання. Чим більше кількість однакових благ, тим менше їх корисність.

Загальна і гранична корисність блага будуть рани нулю, якщо на ринку виникне їх надлишок, а ціни будуть високі. Але якщо ціну знизити, корисність блага зросте, і обсяг закупівель або обсяг попиту на товар знову підвищиться.

Дефіцит товару - альтернатива його надлишку для збереження його граничної корисності. Тоді й загальна корисність буде збережена, а товар або послуги виявляться потрібними, затребуваними.

Так як грошові кошти у більшої частини споживачів обмежені, людині завжди доводиться зіставляти корисність бажаних покупок і можливості свого бюджету. Споживач стоїть перед дилемою - вибрати таку комбінацію з необхідних йому речей, продуктів і т.д., яка б максимально його задовольнила в рамках його обмеженого бюджету. І в цьому випадку на вибір будуть впливати не тільки кількість граничної корисності блага, яке міститься в кожних наступних одиницях продукту, наприклад, А, але й від якої кількості грошей, а значить, інших видів товарів, йому доведеться відмовитися, щоб купити цей товар А . І загальна корисність при придбанні товарів або отриманні деяких послуг та іншого буде задовольняти людину за такої умови, коли він бюджетні кошти розподілить так, щоб кожен грошовий знак, витрачений на покупку, приніс однакову граничну корисність.