Шорсткість поверхні

Шорсткість поверхні є одним з основних критеріїв, за якими оцінюється міцність деталі. Руйнування, яким піддається деталь під впливом змінних навантажень, пояснюється більшою мірою концентрацією напружень. Остання, в свою чергу, виникає при наявності нерівностей. Чим нижче шорсткість поверхні, тим менше ймовірність утворення тріщин внаслідок втоми металу. Обробка деталей (обробка, полірування, доведення та інше) сприяє значному збільшенню межі втоми міцності.

Чим нижче шорсткість поверхні, тим краще антикорозійні властивості деталі. Це особливо важливо в тих випадках, коли при обробці виробів немає можливості застосовувати захисні покриття. До таких деталей, зокрема, можна віднести циліндри двигунів.

Низька шорсткість поверхні має велике значення і в сполученнях, які відповідають умовам теплопровідності, герметичності. При цьому підвищується здатність відображати електромагнітні, світлові та ультразвукові хвилі. Крім того, стає менше втрата електромагнітної енергії в резонують системах, хвилеводних трактах, стає нижче ємність електродов- зменшується також газовиділення і газопоглинання в електровакуумних приладах, полегшується, таким чином, чистка деталей від адсорбованих частинок пилу, пари, газу.

Оцінюючи якість поверхні, фахівці звертають увагу на спрямованість штрихів, утворених після механічної або іншої обробки. Цей показник впливає на ступінь міцності пресових з`єднань, визначеність посадок, зносостійкість. Конструктору необхідно обумовлювати спрямованість штрихів у відповідальних випадках. Така необхідність може, наприклад, виникнути у зв`язку з напрямком руху струменя газу або рідини по деталі або з напрямком відносного руху (ковзання) сполучених елементів. Зниження зношування до мінімуму можливо при збігу напрямки нерівностей деталей з напрямком ковзання.

Хвилястість поверхні і мала шорсткість завжди відповідають високої точності, що пов`язано не тільки з умовами роботи сполучених елементів, але і з необхідністю в отриманні надійних результатів при вимірах у виробництві. Така обробка деталей може застосовуватися для надання виробам привабливого зовнішнього вигляду або для забезпечення зручності при вмісті виробів в чистоті.

Вимірювання шорсткості поверхні проводиться при необхідності. Показники встановлюються відповідно з функціональним призначенням виробу. Якщо ж вимоги до якості деталі не пред`являються, то і контроль над рівнем шорсткості не проводиться. Слід сказати, що вимоги не включають в себе оцінку дефектів (наявність раковин, наприклад). У зв`язку з цим, при здійсненні контролю над шорсткістю поверхні, контроль над впливом дефектів повністю виключається. В окремих випадках можуть бути встановлені вимоги до окремих частин однієї деталі.

Оцінку шорсткості здійснюють по нерівностях профілю (як правило, поперечного). Для цього роблять розтин площиною. З метою відокремлення шорсткості від інших нерівностей з порівняно великими кроками, її розгляд здійснюють у межах певного, досить обмеженого ділянки.

Кількісна оцінка і нормування проводиться за шістьма параметрами. Так, беруть до уваги три висотних параметра, за якими оцінюється шорсткість поверхні (Ra, Rz, Rmax), два крокових (S, Sm), а також показник, що визначає відносну опорну довжину профілю (tp).