Історична школа права: причини виникнення, представники, основні ідеї

Друга половина XVIII - початок XIX ст. - Це час, коли найпильнішу увагу приділялася проблемі права, його появі та розвитку, його впливу на становлення людини і на історію окремих держав. Особливе значення в розгорнулася гострій полеміці займала історична школа права, найбільш відомими представниками якої були німецькі вчені Г. Гуго, Г. Пухта і К. Савіньї.

Свою діяльність ці вчені почали з критики, якої були піддані природно-правові концепції походження права. Г. Гуго і К. Савіньї доводили, що немає ніякої необхідності закликати до корінної зміни існуючих порядків. На їхню думку, для будь-якої людини і суспільства нормальним станом є стабільність, а не постійні експерименти, мають на меті прийняття більш прогресивних законів, які повинні докорінно змінити природу людини.

Історична школа права грунтувалася на положенні про те, що цей найважливіший інститут ні в якому разі не можна розглядати як нав`язані згори установки, яким суспільство змушене слідувати. Природно, при формуванні правового простору, держава відіграє певну роль, проте далеко не йому належить у цій справі вирішальне значення. Правові норми як основний регулятор життя суспільства виникають несподівано, в їх появі дуже важко знайти якесь логічне обгрунтування. Право виникає спонтанно, через постійну взаємодію людей один з одним, коли ті чи інші заборонні або зобов`язуючі норми починають носити загальновизнаний характер. У цьому випадку закони, прийняті державою, це всього лише заключний акт по доданню правовим нормам юридичної сили.

Історична школа права, а точніше, її представники, одними з перших підняли питання про те, що розвиток правових норм в суспільстві носить об`єктивний характер, воно не залежить від бажань окремих, навіть дуже впливових людей. У той же час і вплинути на цей розвиток звичайні люди не в змозі, тому що всі зміни накопичуються вкрай повільно. Звідси і висновок, який був зроблений К. Савіньї: ніяких прав на насильницьку зміну існуючого порядку речей народ не має. Він повинен намагатися підлаштуватися під існуючі умови, навіть якщо вони суперечать його натурі.

Ще однією особливістю даної концепції розвитку права було те, що німецькі вчені вперше постаралися зв`язати національні особливості і відмінності в системі права. Згідно їх концепції, право розвивається разом з розвитком самого народу, більше того, у правових нормах позначаються особливості того чи іншого національного духу. Таким чином, історична школа права хотіла показати незастосовність довільного перенесення правових норм з однієї держави в іншу. На думку вчених, таке запозичення здатне лише створити нове вогнище напруженості в суспільстві.

Історична школа права, незважаючи на досить серйозну критику як з боку сучасників, так і представників наступних поколінь, справила дуже помітний вплив на розвиток суспільної думки. Зокрема, вчення Гегеля про право багато в чому базується на його розумінні цього інституту як постійно розвивається явища, що має цілком певні історичні корені.