Локотська республіка - суперечлива сторінка Великої війни

Протистояння комуністичного режиму з фашистськими силами, а пізніше і ліберальним світом завжди викликало і викликає ще більш гарячі дискусії сьогодні. Роки правління радянської влади були вельми неоднозначні, особливо це стосується першого, довоєнного періоду. Факти масових розстрілів, заслань, голодомору і тотальної атмосфери страху перед владою змушує частина сучасної громадськості безапеляційно лаяти цей самий режим, забуваючи позитивні моменти, виставляючи його в диявольських фарбах і виправдовуючи всіх, хто хоч якимось чином заявляв про свою опозиційність. Нехай навіть це була комфортна опозиційність з-за кордону або, того гірше, співпраця з нацистським режимом. Найяскравішим прикладом останнього і однією з найбільш неоднозначних сторінок Великої Вітчизняної війни є Локотська республіка, що існувала деякий час на окупованих територіях.

Прихисток колаборантів або вільна зона?

Локотська республіка виникла восени 1941 року на території Орловської (а нині Брянської) області, в той момент, коли сили Червоної армії були змушені відступати з цих земель під натиском Бліцкригу. Буквально напередодні в поселення Локоть (столицю новоутворення) вступили армії Вермахту. Ці території ще перед війною вважалися не самими лояльними по відношенню до радянської влади: серед місцевого населення відзначалося значне кількість колишніх куркулів та інших громадян, які мали привід для невдоволення урядом.

Загалом-то, на багатьох захоплених територіях окупанти знайшли собі посібників, з яких формувалися відради поліцаїв. Однак Локотська область виділилася ініціативою. Оскільки тут встигли сформуватися місцеві органи самоврядування ще до приходу нацистів, та ще й засвідчити останнім свою повну відданість, загарбники вважали за краще залишити подібне формування в якості невеликого маріонеткової держави.

Слід зазначити, що Локотська республіка для Третього рейху відігравала важливу роль в тому відношенні, що фактично представляла собою рекламну вивіску для підкорених народів. Вона виконувала ту ж роль, що і плакати, які закликали виїхати на роботи до Німеччини і сулівшіе всіляку солодке життя за відмову від опору і співпраця з керівництвом Рейху.

Локотський округ в місяці свого розквіту - з осені 1941-го по літо 1943 року - налічував понад півмільйона людей. Бургомістром був обраний колишній активний член ВКП (б) Костянтин Воскобойник, раптово змінив свої ідеологічні погляди. Його заступником став інший довоєнний член комуністичної партії, Броніслав Камінський. Останній в перші ж місяці існування маріонеткової республіки зайнявся створенням знаменитої РОНА - російської визвольної національної армії. Вона згодом займалася боротьбою з партизанами, що залишилися вірними своїй країні, а також каральними рейдами проти місцевого населення, підозрюваного у співпраці з партизанами та акціями на кшталт примусового відбору продуктів харчування, свійської худоби та інших корисностей для потреб Вермахту.

За час свого майже дворічного існування Локотська республіка відзначилася щоденними розстрілами євреїв і партизанів, а також незграбними спробами свого керівництва представити себе в якості визволителів і пророків нової Росії, вільною від «червоної чуми». Це територіальне формування пало разом зі своїми господарями, коли в серпні 1943 року, після Сталінграда і Курської дуги, німці відступали на захід.