Придністровський конфлікт

Придністровський конфлікт - це протистояння, що почалося між Молдовою і Придністров`ям, яке є на її території невизнаним державним утворенням. Під контролем цієї самостійної республіки знаходиться все лівобережжя Дністра, де проживають етнічні росіяни та українці.

Придністровський конфлікт виник ще в 1989 році, а вже в 1992 почалося військове протистояння, яке, звичайно ж, призвело до численних жертв з двох сторін.

Повернемося назад, в далекий 1988 рік. У Молдові все частіше чути заклики об`єднатися з Румунією. На черговій сесії молдавського Верховної Ради приймається закон, згідно з яким в республіці мала функціонувати латинська графіка, ущемляющая права всіх жителів немолдавського національності.

Політика Кишинева викликала протести, в основному, у двох регіонах: на півдні Молдови, де проживають гагаузи, і в Придністров`ї. Саме тут на багатьох підприємствах починають створюватися Поради від трудових колективів, а потім скликається і їх об`єднаний з`їзд.

Саме на ньому в 1990 році вирішується питання про створення незалежної держави, іменованого Республіка Придністров`ї.

Це рішення обґрунтовувалося тим фактом, що в 1940 році при створенні Молдавської РСР на території нинішнього Придністров`я вже існувала автономна республіка, що входила до складу України.

Однак офіційний Кишинів скасував рішення з`їзду.

Фактично, придністровський конфлікт почався восени 1990 року, коли молдавський ОМОН спробував ліквідувати всі органи самоврядування в невизнаній республіці.

У свою найактивнішу фазу війна в Придністров`ї перейшла в березні-липні 1992 року, коли конфліктуючі сторони перейшли до самим справжнім бойовим діям. У бендерівського і Дубоссарський район почалася повномасштабна війна, в якій брали участь танки і артилерія. Саме після цього протистояння було названо конфліктом.

Зараз ця смужка землі на лівому березі Дністра, де в 1992 році було так гаряче - невизнана Придністровська республіка.

І лише втручання Росії змогло зупинити подальше кровопролиття. Чотирнадцята російська армія, якою командував легендарний генерал Лебідь, зайняла позицію «озброєного нейтралітету», що і поклало край процесу подальшої ескалації.

Як і всяке військове дію, придністровський конфлікт теж став причиною загибелі людей: у 1992 році загинуло близько трьохсот військовослужбовців та майже шістсот мирних жителів.

Придністровська тема особливо актуальна для російської сторони, адже народ цієї невизнаної освіти абсолютно чітко визначився у бік тісного союзу з нею, про що висловлювався на плебісцитах. При цьому республіка однозначно позитивно ставиться до збереження і навіть зміцнення російської військової присутності на її території.

Серед причин, які породили придністровський конфлікт, є і історичні, і економічні, і ідеологічні, і етнополітичні, при цьому позиції жодної з протиборчих сторін не піддаються однозначним оцінкам.

Сьогодні там знаходяться миротворчі сили Придністров`я, Молдови і Росії, а також українські військові спостерігачі. Однак навіть після багаторазових переговорів, під час яких в якості посередників присутня ОБСЄ, а також Росія і Україна, досягти остаточної угоди щодо статусу невизнаного Придністров`я так і не вдалося.

Відносини між протиборчими сторонами і донині залишаються напруженими, і навіть перейшовши в стадію неозброєного, мирного врегулювання, цей конфлікт поряд з карабаським є на території пострадянського простору одним з найскладніших.